
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Скажу відверто: книга і фільм - це як дві реальності. Якщо у кіно є доволі багато романтики, а образ героя Міккі Рурка лише в другій половині стрічки демонструє відверте насильство, то книга є, власне, описом цього насильства з мінімальними натяками на романтику і кохання. Особливо мене напружив епізод з привʼязуванням головної героїні до стільця.
Сама книга невеличка за обсягом, читається швидко. Однак не слід шукати від її прочитання приємних вражень чи піднесеного настрою. Це соціальна книга.
Прочитала цю книгу, бо дуже полюбляю Кіану Рівза і вважаю фільм «Адвокат диявола» одним з найкращих у Голлівуді. Втім, книга і режисерська інтерпретація дещо відрізняються, хоча глибинний зміст обох творів є схожим - це протистояння добра і зла. Тейлор виграє справи, знаючи, що виправдовує винних і негідників. Однак слава і гроші вбивають у ньому людяність і повагу до сімейних цінностей. Кохана жінка вже не зваблює, а азарт змушує братися за все нові і нові справи, де доводиться захищати диявола.
Зараз я замислилася над тим, що у принципі подібні речі мали місце і в моєму житті.
Це не звичайна книга, а збірка інтервʼю, які Світлана Алексієвич взяла в людей на початку 1990-х років, коли розпався Радянський Союз. Журналістка то розміщує бесіду із прихильниками СРСР, то із його критиками. У такий спосіб вона нібито хоче показати, що є обʼєктивною, хоча очевидно, що вона на боці борців за незалежність. Завдяки цій книзі сформувалося таке поняття як «людина радянська», «червона людина», «Homo Soveticus». Навіть достатньо декількох таких інтервʼю, аби зрозуміти філософію життя таких людей. Скажу чесно: до 2024 року я думала, що «червоних людей» уже не існує.
На жаль, поки що не зустріла цю книгу в українському перекладі, хоча за кордоном вже є перевидання 2024 року. Мені довелося читати цей роман російською мовою під назвою «Без надежды». Хоча, як на мене, це не дуже правильний переклад, адже йдеться про татуювання головного героя Холдера.
Спершу книга здається звичайним підлітковим романом про кохання: є дівчина на імʼя Скай, є хлопець Дін Холдер, якого всі вважають крутим чуваком та поганим хлопцем. Звісно, що він проявляє до дівчини симпатію, вона цього боїться. Є й опис еротичного характеру, якому позаздрив би Муракамі.
Доволі провокаційна книга, яку я б не радила використовувати в навчальному процесі. З усією повагою ставлюся до авторки, але як до письменниці, а не науковця. Для популяризації історії України, для її міфологізації книга цілком підійде, але це не наука. Матеріал підібрано тенденційно, з метою глорифікації нашої історії. Так, є цікаві думки про період Русі, однак вони спираються на роботи радянських авторів й містять багато версій і припущень. Авторка ж подає їх як доконаний факт.
Ця книга здійснила фурор напередодні повномасштабного російського вторгнення. Я придбала її у грудні 2021 року і якраз у січні -лютому активно читала. І тут війна! Тому деякі речі, про які пише пан Грицак у своїй книзі, одночасно стали застарілими, зокрема про ментальність українців і мовне питання. Тим не менш, є у книзі чимало оригінальних думок та версій.
Не шукайте тут глибокого фактажу чи нових фактів, - перед нами нариси історії, обрані автором за його критеріями. Тому багато періодів історії України опущено. Радше це філософські есеї, що містять погляд пана Ярослава на наше минуле.
Свого часу на історичному факультеті нам називали двох авторів, прочитавши яких можна сказати, що ти орієнтуєшся в історії України, - це Наталя Яковенко та Ярослав Грицак. У далекі 1990-ті вони видали свої нариси: від найдавніших часів до кінця 18 століття (Яковенко) та 19-20 століття (Грицак). Якщо вести мову про книгу пана Ярослава, то кращого видання з історії 19 століття годі шукати.
Перша і друга світові війни. По суті, перша половина 20 століття. Якими були причини і привід до воєн, рушійні сили, основні бойові дії? Як жили країни світу, і Україна зокрема, у міжвоєнний час? Про все це знаходимо інформацію в цьому томі Навігатора.
Автори обрали оригінальний підхід - поєднання двох історій - усесвітньої та української. Так легше визначати риси політичного життя, орієнтуватися в поняттях та діячах. Тоталітаризм і мілітаризація - яскравий приклад тому.
Ще раз зауважу, що пропонована серія книг призначена виключно для вчителів історії.
Що було з Україною після проголошення незалежності у 1991 році? Що нам відомо про політиків часів незалежності, про особливості соціально-економічного і політичного життя, про розвиток культури? Яким був шлях України до європейської інтеграції? Ці та багато інших питань розглянуто на сторінках цієї книги.
Досліджувати сучасність завжди складно, особливо складно робити адекватні та обʼєктивні висновки. Автори цього видання максимально прагнули бути неупередженими і чесними із читачем. Часто просто подано факти, без аналітики.
Серія книг «Навігатор з історії України» являє собою невідʼємного помічника для вчителя історії. Особисто я використовувала ці книги, коли викладала історію в коледжі. Безумовним плюсом цього видання є паралельне висвітлення подій в УРСР та світі. Особливо цінним це є для курсу «Історія: Україна і світ», який обрали замість історії України та всесвітньої історії студенти-правники.
Що ж стосується даного тому серії, то він розповідає про політичне, економічне і соціокультурне життя в Радянській Україні після другої світової війни.




