Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Останній гетьман України
Талановито і цікаво написана книга, в якій постать гетьмана Скоропадського розкрито максимально повно, причому акцент зроблено не на його політичних уподобаннях, а на особистому житті. Наприклад, дехто може поцікавитися, чому гетьман був лисим. І автор дає відповідь на це питання. Відповідь, яка зможе здатися неординарною та трохи смішною. Перед нами постає звичайна людина, яка, втім, залишила яскравий слід в історії, і не лише українській. Звісно, що згадано і реформи керманича України, і його життя в еміграції. Стиль оповіді наближений до науково-популярного.
Нічого не зрозуміла
Свого часу в університеті викладач філософії нам сказав таку річ: «Філософствувати можна лише рідною мовою». Тоді я доволі скептично до цього поставилася, зараз же поділяю його точку зору. Це стосується і книги пана Левера. Можливо, її все-таки варто читати в оригіналі, бо в українській версії я нічого не зрозуміла. Хоча вивчала філософію в університеті і навіть трохи викладала її у коледжі та університеті. Нібито хороша обкладинка, чудовий макет, прекрасні ілюстрації. Така собі європейська книжка.
Плани-конспекти уроків з мови
Цей посібник свого часу був невідʼємною складовою підготовки вчителя до уроків у школі. Насамперед молодого вчителя. Я їх використовувала під час педагогічної практики в 11 класі у далекому 2005 році. В принципі виданням я задоволена, хоча слід не забувати, що це лише пропозиція методиста до того, як проводити урок, а вчитель, особливо творчий, бере з неї якусь частину або створює власний урок. Чим цікавий цей методичний посібник? По-перше, лаконічністю. Пані Корницька не обтяжує зміст уроку довгим словом учителя, а зосереджує увагу на вправах і роботою з підручником. І це правильно.
Методичний посібник з літератури
Свого часу я, як студентка педуніверситету, проходила практику у школі. На бакалавраті це був шостий клас. Довелося проводити уроки з української літератури. Інтернету не було, зате я придбала цей посібник для вчителів, що став мені в нагоді. Тоді у школах було декілька навчальних програм. Як на мене, програма, розроблена Інститутом педагогіки, була кращою, вона чітко визначала вимоги до знань і умінь школярів відповідно до особливостей їхнього розвитку.
Погляд на таємничу історію Житомира
Одна із загадок Житомира - то його підземелля. Мало хто там був, мало хто знає історію їхньої появи, тому легенд довкола підземель чимало. Відомий письменник і науковець Петро Білоус у 2019 році вирішив ознайомити читачів зі своєю версією, щоправда, у художній формі, тому довіряти їй стовідсотково не слід.
Співець кохання
Так мало ми знаємо поезій Андрія Малишка. У всіх на слуху вічна «Пісня про рушник» і «Вчителька». Справжні хіти, інакше їх не назвеш. Навіть якби Малишко написав лише ці два твори, то став би класиком. Однак у нього чимало інших поезій, головним мотивом яких є любов - до рідної землі- рідного краю («Стежина»), до України загалом («Україно моя»), до матері («Пісня про рушник») й кохання до дівчини («Ти знов мені наснишся»). Я звернула увагу на те, що багато поезій писалося як пісня, тому можуть виникнути питання до римування.
Вірші про природу і кохання. І не тільки
Максим Рильський є визнаним класиком української літератури. Поет, перекладач, надзвичайно талановита людина, батько якої брав активну участь в українському національному русі. Пропонована збірка має назву «Білі мухи». Так прийнято називати в народі сніг. І дійсно значна частина поезій збірки присвячена природі. Причому всі ці вірші написані з ідеальною римою і тактом, тож їх можна вважати зразковими для поетів-початківців. Може скластися враження, що всі вірші - для дітей. Однак ні!
Джерела українського світогляду
Пані Валентина Борисенко є відомою історикинею та етнологинею. У 2007 році викладачі Київського національного університету під її головуванням підготували цей посібник. Я не навчалася в КНУ як студентка, проте книжечку придбала пізніше, вже в аспірантські роки. І за нею готувалася до іспиту з етнології. Привабило мене найбільше те, що матеріал чітко і логічно структуровано, виділено найголовніше і без води. Серед авторів - знані науковці, як-от: Валерій Капелюшний, Марина Гримич, Леонід Залізняк. Прикметно, що виклад не обмежується етнографією, а охоплює також історію і частково філософію.
Українська Україна
Як на мене, це чудова книга. Однак зауважу, що не для кожного читача. По-перше, автором є професіональний історик, доктор наук, доволі відомий і шанований у своїх колах. Ми особисто не знайомі, однак брали участь у деяких наукових заходах разом, тому про компетентність автора можу говорити з упевненістю. По-друге, написано книгу все-таки для істориків. Це думки автора, інколи філософського характеру, про становлення і розвиток українського національного руху. Зрозуміти деякі твердження аматорові буде важко.
Недитячі оповідання
У критиці написано, що «Намисто» - це збірка дитячих оповідань Володимира Винниченка. Я прочитала два - і далі читати не можу. Знову смерті, знову опис сирітського життя та бідності. Моє серце розривається; а якщо діти є головними героями, то читати вдвічі важче. У першому оповіданні невеликий діалог хлопчика Гриня та дівчини Саші, що, як я зрозуміла, є сиротою і наймичкою. Вона доглядає хлопчика, порається по хазяйству й розповідає Гриневі казочки. Однак хлопчик цього разу підкреслює, що дівчинка - сирота. Це просто доводить до сліз.