
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Цитати зібрані користувачем
Під впливом Драгоманова Франко покинув свою ідею писати винятково для інтелігенції. Це було більше, ніж переміна літературних орієнтирів. Це було віднаходження своєї селянської ідентичності, від якої Франко все більше віддалявся під час свого навчання, але яку він «відкрив» для себе у результаті свого навернення.
Одна з найбільших іроній Франкової біографії і його посмертної слави є факт, що його імʼя присвоїли тому університетові, який він так і не закінчив і в якому йому так і не дозволили викладати. Головним університетом для нього стала тюрма й увʼязнення. Вони не дали йому формальної освіти, але вони зробили його насправді вільним і незалежним та утвердили його моральний авторитет серед декількох поколінь русько-українських інтелігентів.
Радянське керівництво добре усвідомлювало, яку саме стратегію у мовній сфері воно обирає. Російська мова і російська культура розглядалися як чи не головний фактор уніфікації різних територій радянської імперії. Політика русифікації й маргіналізації української мови цілком відповідала завданням «злиття народів» і формування наднаціональної, класової радянської ідентичності. Українську мову і національну ідентичність, які перешкоджали цьому процесові «злиття» народів, треба було поступово усунути.
В этом ключ к разгадке альпинизма. Именно сейчас мы наталкиваемся на противоречие, которое никто не может понять в моем увлечении альпинизмом. Никто, кто занимается альпинизмом, не хочет пережить еще раз нечто подобное, если он выжил. Но я был заключен между желанием больше никогда такое не переживать и желанием снова и снова получать такой же яркий опыт. Только в противостоянии со смертью мы узнаем, что значит быть человеком.
Ці два костюми, квазіселянський і квазікозацький, найвиразніше відбивають дуалістичний характер українофільської ідеології. Кажучи простіше, селянське вбрання (принаймні традиційна вишита сорочка, яку зручно носити з сучасним європейським верхнім одягом) позначало народницький елемент їхнього світогляду, а козацький одяг символізував елемент національний. .. Однак для більшості українофілів обидва ці костюми виконували представницьку функцію - репрезентували їхній народ і водночас демонстрували національну самосвідомість своїх власників.
Означення українських патріотів у Російській імперії як українофілів чи не вперше трапляється у слідчій справі Кирило-Мефодіївського братства. Термін цей очевидно вигадано за аналогією з поширеним тоді поняттям «словʼянофіли», але в офіційному дискурсі імперії йому не надавали гостро негативного політичного змісту, як-от назві «мазепинці». Натомість українські діячі кількох поколінь - від Костомарова до молодого Грушевського - прийняли його як самоозначення (іноді у варіанті «українолюбці»).



