You are here
ira_slav
Про себе
Читаю зараз
Мої улюблені автори
Мої улюблені твори
Владислав Шпільман "Піаніст"
Книга, яка лягла в основу однойменного фільму польського режисера Романа Поланскі, відзначеного трьома нагородами премії "Оскар" у 2003р.
Владислав Шпільман - відомий польський піаніст єврейського походження, якому дивом вдалося врятуватися в часи війни. Музикант знайшов у собі сили розповісти світу свою історію, тим самим трохи полегшити свій біль, який не давав йому змоги повернутися до звичного життя після війни.
Nicolas Vanier "Belle and Sebastian" ( Ніколя Ваньє "Белль та Себастьян")
Злими не народжуються. Ані тварини, ані люди".
Настільки добра, світла та чиста історія, аж надто сентиментальна. Останній раз такі почуття від читання нахлинули мене, коли читала "Альпійську баладу" Василя Бикова.
1943 рік. Французьке невеличке селище в горах на кордоні зі Швейцарією, окуповане військами Третього рейху. Німцям стає зрозуміло, що через гори хтось із поселення переправляє біженців у Швейцарію. Їхня мета - знищити канал переправи.
Jack Mayer "Life in a jar the Irena Sendler Project" (Джек Майер "Життя в банці. Проект Ірени Сендлер")
У ІІ світову мало хто наважувався надати допомогу євреям. Ціною допомоги було власне життя. Але польській соціальній працівниці Ірені Сендлер вдалося врятувати 2500 дітей-євреїв із Варшавського ґетто. Вдуматися у цифри. Невже це реально? Це близько дві тисячі матерів умовити розлучитися зі своїми дітьми. Назавжди.
Зараз так модно говорити про емоційне або фізичне вигоряння: Ірена майже 4 роки до моменту викриття її нацистами, без відпусток і вихідних тільки й те робила, що рятувала дітей.
Віктар Марціновіч "Мова"
"Сказаў "слава нацыі" - кажы і "смерць ворагам"! Вось так... І ніяк інакш!"
...книга про білорусів, що втратили мову і відшукують її знову.
Недалеке майбутнє. 40 -і роки цього століття. Білорусь. Вже не окрема незалежна держава. Це західна частина Російсько-Китайського Союзу. Москва не пуп землі, а периферія. Всім заправляє Піднебесна. У обігу юані - китайська валюта. Все населення розмовляє або російською або китайською мовами. Білоруська мова під забороною.
Віктар Марціновіч "Ноч"
Просто уявіть собі, що одного ранку світанок не наступив...зникло сонячне світло, а темна, холодна ніч продовжилася.
Віруючі називають це кінцем світу, науковці -апокаліпсисом. Як би про це не говорили, але настане це від діяльності людини. Точніше людської необдуманості.
Саме так, у своїй антиутопчній фантастиці Віктар Марціновіч зобразив світ найближчого майбутнього, світ постапокаліпсису. Світ нанотехнологій, залежний від електрики, який зник у всіх сенсах. Найпершими провісниками екологічного апокаліпсису були зміни клімату, але людство проігнорувало їх.