Рецензії та відгуки на книги користувача

You are here

Рецензії та відгуки на книги користувача

Зображення користувача Julia78.
Активність 823
Рецензії/Відгуки 10/103   Цитати
0
  Хочу прочитати 
5
 Прочитані книги 
103

Нагороди

1 місце - квітень 20252 місце - травень 20253 місце - березень 2025



5
Середня: 5 (1 оцінок)
В Парижі на четвертому поверсі живе Марі-Лор, незряча дівчинка. Вона втратила зір внаслідок катаракти, а ще під час пологів померла її мама, тож вона живе з татом, майстром ключів у природничому музеї. Він не здався і не склав руки, він терпляче учив дівчинку, що життя триває далі. Він вирізьбив для неї ціле місто, справжні вулиці і будинки, що оточують їхню домівку, щоб вона могла орієнтуватися, коли вийде з дому. Вона залюблена батьком, щодня пізнає щось цікаве в музеї від працівників, які радо проводять з нею час, вона захоплено читає книжки Жуля Верна, надруковані шрифтом Брайля.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
Меланхолійна історія про дворецького. Він вирушає у відпустку після довгих років роботи в знатному маєтку. Це стало можливо через значні зміни у його маєтку - старий господар, зі старих аристократів, помер, і тепер там новий господар, американець, який не має сім'ї і багато часу проводить за кордоном. Весь штат слуг звільнився, за цілим будинком тепер наглядають кілька людей. І Стівенс вирішив узяти відпустку.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
Спочатку важко вчитатися в роман. Кілька сюжетних ліній, все рване і непов'язане. Особливо важка для сприйняття лінія з майбутнього. Я прочитала десь на третину, тоді повернулася на початок і читала знову, так було легше. Основна ідея книжки - це її назва. У кожного свій час, і якщо дуже захотіти і знати як, то можна зробити, що він буде летіти стрілою, і все буде швидким, і події навколо будуть пролітати, як стовпи за вікном інтерсіті. А можна сповільнитися, і дні будуть безкінечними.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
Коротка і цікава книжка, читається швидко, приємно. Я колись дивилась такий фільм , про що абсолютно забула, але постійно згадувала його під час читання. Головний герой тут ясно, що пес. Він проживає кілька життів, щоразу пам'ятаючи свої попередні втілення. Щоразу під час його життя він намагається знайти мету свого життя. В одному з життів він потрапляє до хлопчика Ітана, з яким вони одразу стають кращими друзями. В цьому втіленні він лабрадор на ім'я Бейлі. Він росте й дорослішає з хлопчиком, любить його і його сім'ю, проживає гарне і довге життя.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
Ця книга взагалі не схожа на жодну з попердніх книг авторки. Вона повільна, похмура, трагічна і явно не для всіх. Тому перед тим як починати цю книгу, ознайомтесь з доступним фрагментом і прийміть рішення чи ви готові до такого. Я в принципі зрозуміла, що десь так воно і буде, але напевно гнітюча атмосфера мене добила. Весь роман про життя чоловіка на імїя Вільям Беллман, який починається з розповіді про його дитинство. А саме ключовою подією було таке, як граючись з іншими хлопцями він збиває з рогатки грака. І хоч він вірив що не поцілить і цього не станеться все ж пташка гине.
вподобати
0 користувачів вподобало.
3
Середня: 3 (1 оцінок)
Вже я так розумію це не перша книга української авторки, хоч при прочитанні здавалось що ніби перша. Спочатку обкладинка сподобалась, але коли до неї пригдітись і розуміти що вона створена за допомогою ШІ- стає трохи сумно. Хоча сумніше більше не обкладинка,а те що вона ховає. Теми в книзі підняті дуже сильні насправді. Основна з них це родинні звʼязки, відносини між матірʼю та дочками, спілкування між трьома сестрами, материнство, шлях розуміння себе. Але вони не були відкрити повністю і глибоко. Хоч часом думки лунали дуже слушні і з ними неможливо було не погодитись.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Книга складається з 13 новел. Вони всі не поєднані між собою сюжетно. Олівія Кіттеридж - центральний персонаж, який виринає в кожній новелі. Десь вона важливий персонаж, наприклад, там, де розповідається про її сім'ю, про сина, який ніяк не може вирватися з-під її опіки, а десь згадується лише побіжно: зайшла з чоловіком в ресторан повечеряти і привіталася з піаністкою, а та заграла улюблені пісні її і Генрі. Хоча книга і називається "Олівія Кіттеридж", все ж тут розказується про життя в невеликому містечку. І хоч це глушина, провінція, та все ж тут панують великі пристрасті.
вподобати
0 користувачів вподобало.
3.5
Середня: 3.5 (2 оцінок)
Маємо дивну сімейку: тато - комп'ютерний геній, що працює в майкрософт, дивакуватий як і багато комп'ютерників. Може він і помічає, що вони живуть в будинку, який ще 20 років тому слід було відремонтувати (а тепер так взагалі на голову тече, підлога згнила, а за шторами - пагони ожини), але ніяк цього не показує. Ходить на роботу, обідає з дружиною, проводить час з дочкою. Мама - дивакувата відлюдниця, талановита архітекторка, яка отримала психологічну травму, пов'язану з роботою і тепер просто живе, дивно проводячи час.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Правда про справу Гаррі Квеберта

Насправді, саме з цієї книги в мене почалось знайомство з Діккером. Тому відгук буде досить обʼємним, бо історія дуже наповнена і запамятовуюча.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Оповідь ведеться від письменника Маркуса Гольдмана (про нього згадується в першій книзі Діккера - Правда про справу Гаррі Квеберта), який згадує про своїх близьких людей - кузенів Гілеля і Вуді і їхніх батьків дядька Сола і тітку Аніту, і роки, проведені з ними. З ними всіма сталася якась драма, про яку ми, звісно, дізнаємося аж в самому кінці, а до того автор неспішно розказує історію життя свого і своєї родини. Як його дідусь і бабуся заснували фірму, про їхніх синів Сола і Ната.
вподобати
0 користувачів вподобало.