Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у березні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Ця книга нагадує мені про Трускавець...
Ця книга нагадує мені Трускавець бо її мені подарували саме у цьому чарівному місті. Тоді я не знала чого чекати від історії але поглибившись в читання я немов вдихнула якийсь новий і таємничий аромат...
Книгу написала чудова авторка Ольга Максимчук і як ви вже знаєте ця книга має назву " Світ у вулкані".
#
Маніпуляції, сліпий удар природи і чергова смерть
Це та частина, де метафорична темрява остаточно виповзає зі снів і починає ламати реальні долі. Авторки влаштовують справжній майстер-клас із психологічної вербовки, від якого холоне кров.
#
Прокляття унікальності та нова війна
Якщо ви думали, що після краху родини Вогнезора можна нарешті видихнути, то «Четвертий новак» жорстко обламує ці надії. Четвертий цикл стартує не з героїчних битв, а з тихого, виснажливого жаху. Озеро невідворотно міліє. Вода перетворюється на смердючу багнюку, риба гине, а коти буквально божеволіють від спраги. Природа знову бере клани за горло, нагадуючи, хто тут справжній господар.
#
Коли принципи знищують
«Сходить сонце» - це не просто розв'язка (правда тільки серії, а не історії), це падіння в бездонну прірву. Фінальна книга третього циклу змушує забути про будь-які героїчні міфи. Тут немає епічних битв із зовнішнім злом; найстрашніший монстр виростає всередині родини, з'їдаючи її живцем.
Люди дурні створіння, а боги жорстокі!
«Боговбивця»
Люди дурні створіння, а боги жорстокі.
Книгу чекала за передзамовленням. Моя слабкість побачити гарну обкладинку і красивий зріз… і купити. Нарешті дійшла її черга читати!
#
Альтернативний Лондон. Ласкаво просимо в гості!
Залітаємо в альтернативний Лондон, кєнти, де настав жорсткий блекаут від потойбіччя. «Сходи, що кричать» Джонатана Страуда - це не чергова казочка про добродушного Каспера. Це лютий дарк-вайб, де привиди вбивають одним дотиком, а розгрібати цей треш доводиться підліткам із залізними рапірами та банками з магнієм, бо дорослі тупо сліпі до магії. То чи не цього ви хотіли від фентезі, "дорослі малята"?)
#
Рецензія-сага 19.0. Пошук власного "Я"
Слухайте ж, о юні шукачі істинного хисту, як шепочуть тіні в магічному містечку Рейвенкілл. Перед вами не просто сторінки, а магічний сувій «Відьмочки», запечатаний чарами Кларібель А. Ортеґи. Це світ, де магія - не дар, а важке випробування, що розділяє серця і визначає долю ще до того, як ти встигнеш осягнути свою силу.
#
«Вони не мої діти!»...
«Довгі тіні» - це точка абсолютного неповернення. Якщо раніше наша трійця боролася з ворогами чи власною темрявою, то тут згоряє дотла сам фундамент їхнього життя. Це найболючіший психологічний трилер усього циклу, де брехня, яку роками ховали під теплими родинними усмішками, вибухає з руйнівною силою.
#
Рецензія-сага 18.0. Фінальна крапка в епосі про хлопчика зі шрамом
Слухайте ж, о свідки невблаганного плину років, як б'ють дзиґарі на вежі оновленого замку, відраховуючи нову епоху. Восьмий сувій нашого епосу - п’єса «Гаррі Поттер і прокляте дитя» - це не просто продовження казки, це важка драма про шрами, які не зникають навіть через дев'ятнадцять довгих зим.