"У цій війні книжки були не лише жертвою, скільки зброєю. Нацисти жадали перемогти ворога не лише силою на полі бою, а й розуму у думках... Вони мали намір перемогти не шляхом знищення літературних й історичних традицій своїх ворогів, радше через крадіжки, володіння та перекручування фактів, обернувши бібліотеки, архіви, історію, успадкування і пам'ять проти них самих, заради того щоб краще усвідомити, як правильно написати цю історію. То була концепція, яка привела до дії наймасштабнішу в історії світу крадіжку книжок"

Світ німував, коли ми помирали" - цей вислів з книги найкраще демонструє крик маленького африканського народу ібо, якому так і не вдалося втримати незалежність своєї країни Біафри та опинитися на міжнародній мапі світу.

Звільнившись у середині минулого століття від колоніального минулого перед країнами Африки постало непросте завдання: не лише подолати безліч міжрелігійних, етнічних та внутрішньополітичних конфліктів, а й будувати майбутнє, не тяготіючи колоніальним минулим.

“Кафе на краю світу» Джона Стрелецького — це незвичайна подорож, яка починається у маленькому кафе, але веде читача до великих роздумів про сенс життя. Головний герой, Джон, випадково натрапляє на кафе, де меню пропонує не лише їжу, а й три глибокі запитання: «Чому ти тут? Чи боїшся ти смерті? Чи задоволений своїм життям?» Зустрічі з мудрими відвідувачами та загадковими працівниками допомагають йому знайти відповіді.