You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Ґоран Войнович "Югославія, моя батьківщина"
В історії є явища, які мені важко осягнути. От чому так багато звучить аналогій між ̶к̶о̶н̶ф̶л̶і̶к̶т̶о̶м̶ війною на Балканах та нашою боротьбою сьогодні?
На жаль, нам це стало знайомо.
Тисячі загиблих серед військових та цивільних. Міста в облозі в умовах гуманітарної катастрофи, голоду, відсутності електрики, питної води, під постійними артилерійськими обстрілами без адекватної можливості виїхати. Поховання загиблих у дворах, парках та на стадіонах. Концтабори, де полонені утримувалися в нелюдських умовах, де їх били, мордували, вбивали, ґвалтували, катували.
Пантелеймон Куліш "Чорна рада. Хроніка 1663 рку""
Читали Кобзареве "Якби то ти, Богдане, п'яний"..., в якому Шевченко гостро засуджує дії Богдана Хмельницького?
Василь Бобинський "Гість із ночі"
На свій сором зізнаюся, що мало знаю про представників "розстріляного відродження". Й мало творів жертв червоного терору читалися мною...
Нині, коли українці продовжують виборювати свою свободу, коли від російських куль і ракет гине українська інтелігенція, - мусимо знати й читати більше творів цих постатей.
Нашим сучасникам мало, що скаже ім'я Василя Бобинського. Та ще років сто тому його називали "найталановитішим після
І. Франка галицьким поетом". Зараз мало хто знає про нього навіть на його малій Батьківщині.
Арчибальд Дж. Кронін "Зорі дивляться вниз"
Чи знаєте Ви яка ціна кам'яного вугілля?
За кожен мільйон тонн видобутого вугілля доводиться платити життями двох шахтарів.
Книга про непросте життя шахтарів та їх сімей, що живуть у невеличкому англійському шахтарському містечку в 20-х роках минулого століття.
Каторжна праця, порушення техніки безпеки, постійна загроза обвалів, затоплення, небезпека вибуху метану, затримки із витратами зарплати, страйки шахтарів...
Оксана Керч "Наречений"
Коли у міжвоєнний період в окупованій радянщиною Україні силою катували українське слово, а культурна спадщина ставала "розстріляним відродженням", збереження національної ідентичності лягло на плечі галичан.
Кобо Абе "Жінка в пісках"
Усі ми в якійсь мірі заручники обставин, долі, оточення. Але кожен з нас по різному це усвідомлює та сприймає.
Кобо Абе подав нам для роздумів глибокий філософський роман про свободу та вибір людини. Увесь роман — це суцільна метафора на наше життя.
Девід Ґренн "Вбивці квіткової повні"
Кожна корінна нація північноамериканського континенту має свою сумну історію колонізації. Коли колоністам не вдавалося знищити ідентичність котрогось індіанського племені, забороняючи вживати їм рідну мову, зберігати власну культуру, їх знищували фізично (на жаль, це знайомо українцям). Котрійсь нації «пощастило» вижити у більшій чисельності, котрусь тотально знищили повністю.
Гнат Хоткевич "Довбуш"
Кажуть, щоби зрозуміти душу гуцула, треба самому вродитися гуцулом.
Своє бачення гуцульського краю, унікального колоритного світу, сповненого дивовижніх міфів та легенд, у всій його красі природи та неповторності звичаїв та говірок, втілив у своєму творі "Довбуш" харків'янин(!) Гнат Хоткевич.
І хоча свою історію Довбуша Гнат Хоткевич подав не за сюжетами найпоширеніших балад, сутність твору залишається одна і та ж.
Драґослав Міхаїлович "Коли цвіли гарбузи"
Як же так сильно можна любити свою Батьківщину, щоб найбільше жадати на її землях війни.
Спершу може здатися, що за такими твердженнями сербський письменник й дисидент Драґослав Михаїлович ідеалізує війну. Та у романі "Коли цвіли гарбузи" автор і не намагався оспівувати оди боротьбі за свободу, ні вищим ідеалам, ані героїзму чи пожертвам. Чогось суто політичного в романі нічого й немає. Все що в центрі уваги - це особиста драма головного героя.