Дивно, як за цим романом ще не зняли фільм – текст відчувається дуже кінематографічним. Роман читається легко та швидко, сюжет захоплює. Сцени із доглядом за дітьми мене не напружували, хоча питання, навіщо в подібному (технотрилер) романі стільки подібних подробиць, все ж таки виникло. Герой не видався невдахою чи скиглієм, просто у нього пішла не найвдаліша смуга, а тут ще дружина, схоже, знайшла іншого — що йому в такому разі робити — веселитися і молодецтво виказувати? Нормальна собі реакція звичайної людини.

Малий Ендер, вивчившись у спеціальній школі, буде єдиною надією людства - він має здобути важку перемогу у вже третій війні людей проти інопланетних безжальних завойовників - жучар. Незрозуміла людському розуму жучарська матка веде свій флот, керуючи ним як єдиним цілим - своїм роєм, буквально миттєво змінюючи і погоджуючи дії окремих ланок.

Мені складно порівняти цей роман Діка з чимось ще — не можу назвати себе знавцем жанру, хоча, звісно, щось із альтернативки мені траплялося. Але то було більш розважальне чтиво, тут же явно солідний багатошаровий твір, з філософським підтекстом, з Книгою змін із чуждої мені культури, з багатообіцяючою поетичною назвою «Людина у високому замку», яка (назва) ніяк себе не виправдала (тут спойлер: нема тут ніякого замку). У принципі мені не складно повірити у світ, описаний автором.

Нестайко - мабуть, мій улюблений дитячий письменник. Випадково прослухав з телефона цю досі незнайому мені казку і підняв собі настрій. За форматом вона наближається до короткої повісті. У ній нічого незвичайного, але її можна рекомендувати боязким дітям, щоб привити трохи більше сміливості. Це вона робить ненав'язливо, розповідаючи про пригоди хлопчика Айка. Якби я її прочитав у дитинстві, можливо оцінив би ще на бал вище ;).