Третя збірка поезії Юлії Мусаковської морально зріла й інтимна. Після третьої книжки письменник утверджується в професії, чітко видно серйозність його намірів у цьому ремеслі. Правда, молода львівська поетка вже заявила про себе, отримавши пригоршню літературних нагород, відгуки від маститих критиків про її перший «На видих і на вдих» (2010 р.).

Книга читається на одному диханні! Вона настільки захоплює, що просто не можеш від неї відрватися! Вражає реалістичністю зображення людей, стосунків, почуттів. Деякі моменти викликають жах, деякі - страх і захоплення. Але немає жодної сторінки, після якої цю книгу хотілося б відкласти. Окрема подяка Марії Матіос за її мову та спосіб зображення. Цей твір точно не забувається і не залишає байдужим.

Цей роман нікого не залишить байдужим. Устрій психіатричної лікарні - копія звичайного суспільства. Тихий розмірений лад порушується сміливцем, після приходу якого життя у цьому закладі вже ніколи не буде таким, як раніше. Автору вдається надзвичайно яскраво зобразити різноманітні типи людей та їх сприйняття незвичних ситуацій. Книга захоплює, тримає у напруженні, іноді змушує сміятися, а іноді - задуматися про своє існування. Завершення - це пік, після якого сльози самі навертаються на очі. Книга - прекрасна.