Рецензії та відгуки на книгу

Психолого-філософське дослідження про любов і кохання. Чи можна вважати любов мистецтвом? Чи правда, що бажання злитися з іншою особою є найбільшою потребою людини? Чи може людство прожити без любові/кохання? Що є сутністю любові? На ці питання Еріх Фромм дає вичерпні відповіді. Крім того, він аналізує різні типи любові: братню і материнську, еротичну любов, любов до себе і до Бога. Окремий розділ присвячено розпаду любові у сучасному суспільстві, що характерне для західної цивілізації. У принципі з більшістю висновків Фромма я погоджуюся.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Вт, 08/26/2025 - 19:25

#

У своїх розмислах німецький філософ аналізує поняття мати та бути. Сучасне для нього суспільство стало суспільством споживання, для якого мати є найголовнішою ознакою існування. Свобода панує скрізь. Серцевиною нової релігії прогресу автор визначає три речі: безмежне виробництво, абсолютну свободу та безкінечне щастя. До того ж автор критикує індустріалізацію за радикальний гедонізм, егоїзм. Загалом він критикує західну цивілізацію, оспівує соціальну рівність і любов. Демонструє кризу суспільства, коли людина почувається самотньою. Відомо, що Фромм був марксистом.

Нема оцінок

Опубліковано aska.halinka40 Вт, 08/26/2025 - 19:10

#

Пам'ятаю,що в шкільні роки цей твір мені не сподобався:читали лише фрагменти, дуже швидко змінювались події, не все було зрозуміло. Недавно перечитала твір повністю-і ніби по-новому побачила його. Історія Чіпки Варениченка мене вразила. З глибоким психологізмом змальовано перетворення справедливого, щирого хлопця на розбійника, страшного злочинця, який перейшов межу усіх людських принципів. Твір актуальний і в наш час. Часто несправедливість, бідність, ставлення оточуючих можуть просто зламати людину.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Вт, 08/26/2025 - 17:27

#

Одна з найкращих книжок українсько-американського історика. Розповідає про атентат, тобто політичне вбивство Степана Бандери в Мюнхені. Дуже цікавим є оформлення книги, що дозволяє уявити себе слідчим, який нібито читає матеріали справи. Сама оповідь не є художньою, але й сухим науковим текстом це теж важко назвати. Перед нами постає звичайний Степан Бандера - не такий уже й харизматичний лідер, скоріше - звичайний бюргер, що зраджує дружину. І таким саме звичайним є його убивця.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано marusya84 Вт, 08/26/2025 - 15:18

#

Після прочитання цієї книги я вирішила, що Фенні Флегг більше не купуватиму - просто згаю час на якесь мило. Мені сподобалися «Смажені зелені помідори», не дуже сподобалося їх ванільне продовження, а от «Різдво з червоним кардиналом» узагалі не зачепило. Ванільна історія про дідуся, який може не дожити до Різдва через хворобу, тож змушений змінити місце проживання і клімат, переїжджає у невелике містечко, де люди творять дива, а одним із героїв є пташка. Не сказала б, що це твір для дорослих, але і не для дітей.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Вт, 08/26/2025 - 15:08

#

Цю книгу слід читати після «Смажених зелених помідорів», інакше не розібратися. Написано її в подібній манері, коли читач змушений переміщуватися у часі і просторі, нібито читати щоденник. І якщо не читати першої частини, то не зрозуміти, хто така Іджі, Бад, чому у хлопця немає руки. У цьому романі доповнено пропущені епізоди, тож складається повна картина оповіді. Але головна увага прикута до сина Рут, його життєвого шляху, його нащадків, які виросли хорошими людьми. Цікавою була оповідь про те, як, уже будучи старою людиною, Бад повернувся в рідні місця і заблукав, як його шукали родичі.

Середня: 4 (2 оцінок)

Опубліковано marusya84 Вт, 08/26/2025 - 14:59

#

Прочитала цю книгу після перегляду кінострічки - інакше б не розібралася, адже авторка постійно відправляє читача в різні часові відтинки. Нібито читаєш щоденник, плюс подає вирізки з газет. За формою цікаво, але якщо не вловив головної лінії, то можна загубитися як у часі, так і в просторі. Перед нами історія двох подружок - Іджі і Рут. Іджі за поведінкою схожа на хлопця, вона не може знайти собі місця і постійно шукає пригод, а Рут, навпаки, дуже скромна і набожна.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Вт, 08/26/2025 - 14:26

#

Швейцарський письменник Фрідріх Дюрренматт створює пʼєсу у стилі «театру абсурду». До речі, дану книгу я читала в університеті, однак у скороченому варіанті, а вже повну версію знайшла в Німеччині цьогоріч: дехто з мешканців Гребенштейна виставив шафу із книгами надвір. У Німеччині так модно робити: бібліотеки, мерії, прості люди залишають книги на вулиці, щоб люди змогли прочитати і потім повернути. Із моєю недосконалою німецькою доводилося часто заглядати у перекладач, однак після декількох сторінок в оригіналі я згадала те, що читала в студентські роки. Отже.

Нема оцінок

Опубліковано sveta Вт, 08/26/2025 - 13:55

#

Звабливі речі

Це роман, де погоня за «красивими речами» — це пастка, а найстрашніша брехня — та, яку ми показуємо світу на екранах наших телефонів. Ніна Росс — відчайдушний хижак, що полює на заможних, щоб врятувати своє життя. Її мішень — Лейк Маккіннон, улюблениця Інтернету, чиє бездоганне існування здається неприступною фортецею. Але Браун віртуозно розкриває, що їхні долі — це два боки однієї медалі: обидві є заручницями своїх травм, обидві приховують глибокі рани. Сюжет розгортається у двох голосах, що змушує читача постійно сумніватися, хто жертва, а хто кат.

Середня: 4 (2 оцінок)

Опубліковано sveta Вт, 08/26/2025 - 13:49

#

Крейдяна Людина

моторошний етюд про дитячу невинність, написаний крейдою на асфальті життя. Це оповідь про те, як нешкідлива гра може стати провідником у безодню, а тіні минулого — найстрашнішими хижаками. У 1986 році п'ятеро друзів у тихому містечку малюють крейдою на асфальті, передаючи один одному таємні послання. Ці чоловічки — їхні безмовні спільники, що ведуть їх у темряву, де дитяча забава перетворюється на колективний кошмар. Через тридцять років, коли дитинство стало лише спогадом, один такий малюнок повертається, ставши вісником смерті.