You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Гайнріх Бьолль "Дім без господаря"
Ця книга важким каменем запала мені в душу, про неї я згадаю досить часто, напевне частіше ніж будь-яку іншу книгу. І не помилюся, якщо скажу, що саме такого ефекту чекаю від читання - щоб брало за живе, а прочитавши книгу ще довго, обдумувати прочитане.
Вільям Фолкнер "Домашнє вогнище"
Зі всіх новел збірки "Домашнє вогнище" найбільше у мене враження викликала новела "Зійди, Мойсею".
Невеличка оповідь, яка зі самої вже назви викликає біблійну алюзію. Досить помітним є те, що Вільям Фолкнер дуже гостро підняв питання рабовласництва та панування білими над чорними, тому згаданий образ Мойсея служить не просто як біблійний персонаж, у новелі - він символ звільнення від рабства. Письменник таким чином переосмислює біблійні сюжети в контексті біблійної історії.
Маріо Варгас Льйоса "Свято цапа"
Це моє перше читацьке знайомство із диктаторським романом латиноамериканського континенту. Читаєш, і кров холоне, від усвідомлення прочитаного. Звісно, що у якій би країні нашої планети диктатура не існувала, розумієш, що всюди вона натягує на себе жорстоку маску зла, проводить насильство та безневинно замордовує життя людей.
Відзначу, що попри таку важливу тему М.В. Льйоса майстерно відтворив природу диктатури. Жах навіює розуміння про те, як одна людина в країні здатна викликати у всіх жителів страх та духовне спустошення.
Вікторія Ллойд-Барлоу "Маленькі пташині серця"
Ця історія торкнулася мого серця, вона зажевріла в моєму серці, і вселила віру, що не все у цьому світі так безнадійливо. З цією книгою, я розумію, що допоки будуть такі історії - то відчуття толерантності не згасне у серцях людей.
Книга зовсім не повчає, вона у певній мірі дає можливість побути читачу по іншу сторону і приглянути, що відчувають особливі люди.
Іво Андрич "Міст на Дрині"
Я дуже люблю розгадувати символи, які письменники закладають у своїй творчості. А Іво Андрич - геніальний майстер у зашифровувані символів.
Сама назва твору підказує, що письменник акцентує увагу на єднання та зв'язок. Тому й міст через річку Дрина виступає символом зв'язку між багатонаціональними народами Балканських країн - сербами, хорватами, боснійцями, він виконував функцію єдності людей різної релігії та віросповідання - християн, мусульман, євреїв, мусліман.
Роберт Пенн Уоррен "Все королівське військо"
Щоразу читаючи політичні романи, а якщо ще й ті, що все стали класикою літератури, мене не покидає відчуття якже все в політичному житті циклічно.
Брудні методи в американській політиці, спостерігаю зараз і співставляю із подіями після Великої Депресії, і які описані у цій книзі - нічого не змінюється. Сполучені Штати, які позиціонують як країна демократії та свободи, нібито "взірець" для інших країн, прокладала і продовжує прокладати свій шлях, опираючись на брехню.
Томас Манн "Чорний лебідь"
Люблю творчість Томаса Манна, щоразу читаючи його твори, переконуюся наскільки тонко він відтворював течію декаденства. От цього разу мій вибір зупинився на збірці новел "Чорний лебідь". Мені подобається як письменник змальовує психологічний аспект людини, як він володіє пером, аби відобразити справжню її натуру.
У новелі "Чорний лебідь" Томас Манн відтворює фаталізм нестандартних відносин. Якщо врахувати період написання новели - то це своєрідний маніфест патріархальному старому світу.
Еріх Кестнер "Конференція звірів"
Пройшло вже чимало років як я вперше прочитала цю притчу від Еріха Кестнера. А силу останніх політичних подій згадала її перечитала її знову.
Ця книга із серії тих, о для дітей сприйматимуться як пригоди, а от повчальною вона виявиться для дорослих.
Посил як у цієї книги я вже зустрічала у творчості Генріха Белля та Еріх Марії Ремарк. Так, ця книга має антивоєнний підтекст.
Арчибальд Джозеф Кронін "Зорі дивляться вниз"
Не злукавлю, якщо скажу, що твори Арчибальда Джозефа Кроніна я прочитала найбільш, ніж твори інших письменників. А серед прочитаних мною історій Арчибальда Дж. Кроніна книга "Зорі дивляться вниз" - найулюбленіша.
Письменник розкриває тему соціальної нерівності, відтворює природу людини із її пороками - жадібністю, марнославством, дріб'язковістю. Але разом з тим тут прекрасно змальовано материнську любов, вірність, сімейні цінності. І все це відбувається на фоні Першої світової війни. Війна ще більше загострює почуття героїв.
Ніно Харатішвілі "Восьме життя (для Брільки)"
Родинна грузинська сага, яка викликала у мене неоднозначні відчуття від захвату до обурення.
Найперше, що я очікувала, так це відчути грузинський колорит, їхню культуру. Але якщо країна була під совєцкою окупацією впродовж стількох десятків літ, то й отримаємо у процесі читання не відчуття грузинського колориту, а історію життя однієї династії із партійної верхівки.
Так, у кожного із членів родини було непросте життя, але що вже казати про простий люд. Ця історія чітко показує як працює карма - за задіяння кривди доля неодмінно виплатить, як не на тобі так на дітях.