Рецензії та відгуки на книгу

Душа дитини. Останнє літо Клінгзора

Ця книга — як дві прозорі пластини, накладені одна на одну: дитинство і кінець, зародження й вичерпання. У «Душі дитини» — перше тремтіння свідомості, коли світ ще непропорційний, коли моральні контури тільки малюються. У «Останньому літі Клінгзора» — втомлена спроба ще раз доторкнутись до краси перед остаточним затемненням. «Душа дитини» — це не сентиментальний портрет хлопчика, а уважне вдивляння в те, як народжується особистість. Герой не викликає ані співчуття, ані захвату — він радше щось дуже знайоме. У ньому багато незручного, сором’язливого, такого, що хочеться забути про себе.

Нема оцінок

Опубліковано sveta Ср, 10/15/2025 - 11:15

#

Нарцис і Гольдмунд

Ця книжка не про протистояння розуму й чуттєвості, не про вибір між монастирем і дорогами світу. Це історія про те, як людина намагається прожити себе. Нарцис — це форма. Гольдмунд — вміст. Нарцис, хоч і мовчазно милується своїм віддзеркаленням у світі знань, відчуває порожнечу. Гольдмунд — навпаки, повен життя до країв, але розчиняється в ньому, втрачає себе в кожній жінці, в кожному образі. І коли Гольдмунд вирізає фігуру Діви Марії, він не просто творить — він намагається зафіксувати те, що завжди вислизає. І все ж, попри час і місце дії, «Нарцис і Гольдмунд» — це роман дуже сучасний.

Нема оцінок

Опубліковано ira_slav Ср, 10/15/2025 - 10:20

#

Моріо Кіта "Люди дому Ніре"

Епічний роман, у якому змальовано життя японської родини Ніре на тлі бурхливих подій першої половини минулого століття. Лише взявшись за читання книги "Люди дому Ніре" відразу відчувається, що Моріо Кіта надихався творчістю німецького письменника Томаса Манна, що неодмінно викликало паралелі із "Будденброками", і кожен з них висвітлює талановито по своєму тему занепаду.

Середня: 3.5 (2 оцінок)

Опубліковано sveta Вт, 10/14/2025 - 21:13

#

Пастка для Попелюшки

Це не детектив у класичному розумінні, і не трилер у традиційній формі. Це майже психіатричний звіт, написаний мовою літератури. Твір, у якому логіка зникає в диму пожежі. Головна героїня після трагедії втрачає пам’ять. Вона спадкоємиця чи самозванка? Ця Попелюшка не шукає принца, вона шукає себе. І, що страшніше, — знаходить не те, що сподівалася. Ідея твору — деструкція ідентичності через пам’ять. Те, ким ми є, залежить не лише від того, що ми пам’ятаємо, а й від того, що інші нам дозволяють згадати. У творчості Жапрізо цей роман стоїть осторонь. «Пастка» — це скоріше експеримент.

Нема оцінок

Опубліковано sveta Вт, 10/14/2025 - 20:12

#

Пер Ґінт

Головний герой не типовий персонаж драматичного твору. Він водночас жалюгідний і величний, комічний і трагічний. Його життя — це постійна втеча: від обов’язку, від правди, від себе самого. Це твір про самозакоханість, яка з часом перетворюється на самотність. Про людину, яка все життя шукала легкого шляху, але врешті-решт змушена відповісти на найстрашніше питання: «А чи жив я взагалі?» Ібсен не пропонує читачеві розради.

Середня: 3.5 (2 оцінок)

Опубліковано Darina Tishakova Вт, 10/14/2025 - 17:24

#

За ідею 5⭐, за реалізацію 3⭐

*Spoilers*

Ідея була класною, але реалізація....

Ну щоб ви розуміли, про цю книгуя згадує лише тоді, коли листаю свої прочитанні книги в Rork🫠

Але дійсно він питання чи це До чи це Мі мучує до кінця книги й так не розкриває нам і це цікаво, бо ми самі обираємо нашу правду.

Як і в реальності.

Також є однойменний фільм, він теж заслуговує на увагу (може від часті навіть більше ніж книга), але там кінець нам дає зовсім інший🫣

Середня: 3 (1 оцінок)

Опубліковано Darina Tishakova Вт, 10/14/2025 - 17:14

#

Вау✨

Скажу чесно, більше середини книги - тягомотіна, але якщо вам цікава історія, а особливо Київ ХХ століття, то ви залишитеся до кінця, а як винагороду, за очікування ви отримаєте класний детектив, який вас здивує.

Це серія книг, й не зважаючи на троєчку, я всеодно її продовжу й буду й надалі чекати пригод Анни Волоської🫶🏻

Середня: 4.7 (3 оцінок)

Опубліковано Darina Tishakova Вт, 10/14/2025 - 17:07

#

Жертва буктока#1

Це було цікаво.

Я зрозуміла, чому ця серія стала культовою серед букблогорів.

Ця книга нагадала мені на фанфіки, які писали десь у 2021. І це не погано, навіть добре, тому вважаю таку кількість контенту книга заслуговує на всі 100%, тому з радістю буду й далі слідкувати за новинами про цю серію та про авторку🙌🏻

P.s: Поки що не продовжувала читати далі, але щось мені підказує, що в першій книзі нас змушували полюбити Темліна, а в другій будуть змушувати його зненавидіти.

Середня: 3.3 (3 оцінок)

Опубліковано Darina Tishakova Вт, 10/14/2025 - 16:56

#

Діла йшли не те, щоб ******, ну і не сказать,що харашо

Не зважаючи на те, що цій книзі я поставила високу оцінку, ця книга не залишила таке враження як я очікувала.

По анотація ця книга нагадала мені фільм "За п'ять кроків до кохання"(доречі дуже рекомендую 🤫), але вона мене вразило не достатньо, щоб придбати в паперовій формі,але після годин проведення Pinterest за запитом "Тисяча пам'ятних поцілунків". Я зрозуміла, що саме цю книгу я мрію бачити на своїх поличках.

Але потім.....

Я не пожалкувала, що придбала її, але...

Знаєте, їхнє кохання стало мені менш огидним лиш під кінець книги.