Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

0
Нема оцінок

злам американської моральності

У книзі автор розриває тишу, яка десятиліттями огортала одну з найстрашніших сторінок американської історії. У 1920-х роках земля осейджів виявилася багатою на нафту. Вони отримували мільйони, їздили на розкішних авто, будували особняки, а поруч — бідніли й заздрили ті, хто звик бути зверху. І ось почалося: загадкові смерті, отруєння, вбивства, вибухи. Розслідування тягнулося роками — повільне, заплутане, нерідко сфальсифіковане.

вподобати
2 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Навздогін за мрією

Джон Данмор, історик і нащадок тих, хто перетинав Тихий океан не заради слави, а заради незнаного, запрошує читача в дивовижну подорож — крізь хвилі часу, культур і цивілізацій. «Навздогін за мрією» — це не суха історія морських експедицій, це епопея людської уяви, жаги до відкриттів і сили духу. Данмор веде нас від перших полінезійських навігаторів — тих, хто, не маючи карт, читав зірки — до європейських дослідників, чия допитливість іноді межувала з безумством. У центрі книги — не лише море. В її серці — людина перед невідомим.

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Перша стать

Це не маніфест і не біологічна сповідь. Це глибоке занурення в історію чоловічої ідентичності — такої, яку не звикли розбирати під лупою. Рош не боїться торкатися незручних тем: від військового культу мужності до тендітності батьківства, від маскулінної гордині до інтимної розгубленості. Книга розгортається, як старовинна карта — з потертостями, з невідомими землями, з монстрами на краях.

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Роздуми про двадцяте століття

"Історія — це не те, що було. Це те, що ми з нею зробили." Це заповіт — не в сенсі смерті, а в сенсі відповідальності. «Роздуми про двадцяте століття» — це розмова, глибока і сповнена тривожної гідності, між Тоні Джадтом і Тимоті Снайдером. Це анатомія ідей, ідеологій, зрад і віри. Нацистська Німеччина, демократія, інтелектуальна відповідальність, роль держави, знецінення пам’яті. Через історичні постаті — Жана Жореса, Ернста Ренана, Леона Блюма — автори виводять великі конфлікти ХХ століття в зону інтимної розмови. Джадт говорить, ніби це останній шанс бути почутим.

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Переосмислення забутого ХХ століття

Ця книга — не лінійна історія, а мозаїка портретів, фрагментів, постатей і драм. Джадт воскрешає тих, кого сучасна політика зручного мовчання витіснила з колективної пам’яті: Артура Кестлера, Манеса Шпербера, Альберта Камю, Едварда Саїда. Їхні долі та ідеї він розглядає крізь призму моральної відповідальності. Проза Джадта — витончена й гостра, водночас академічна та глибоко особиста. Вона не боїться ставити незручні запитання: чому Захід так легко пробачив собі колоніалізм? І головне — чи маємо ми право на забуття?

вподобати
1 користувач вподобав.
4.5
Середня: 4.5 (2 оцінок)

Різдвяна пісня в прозі

Різдвяна історія -  вічна класика дуже повчальна, гарна книга.

 Ебенезер Скрудж - скупий багатій, що жалкує вугілля  для свого писаря. Ненавидить Різдво через збір податків та подарунки колядникам.

І ось з'являється Марлі -  його колишній друг та напарник , що був жадібним за життя і помер саме в цей день. Розповідає як тяжко на небі злим покійникам.

А за ним  Духи Різдва Минулого , Теперішнього і Майбутнього ведуть Скруджа і читача  в  містичний та чарівний світ Різдва.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Чому діти такі жорстокі?

Зізнаюся, що ця книга мене вразила. Вразила своєю жорстокістю. І мені це не сподобалося, адже очікувала я геть іншого. А коли ця жорстокість призводить не просто до протистояння двох груп підлітків, а до смертей, стає зовсім не весело. Читала і думала: а чому діти такі жорстокі? Замість єдності на безлюдному острові, де вони опинилися внаслідок авіакатастрофи, молоді люди ворогують та знищують один одного морально, а потім і фізично. І тут мені прийшла на думку інша аналогія: а як поводять себе наші люди, які через війну опинилися за кордоном? Чи завжди вони допомагають один одному? Та ні.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Письменництво як вирок?

Дійсно, це один з найкращих романів Джека Лондона, який контрастує із «Серцями трьох» та «Білим іклом». Можливо, через те, що має автобіографічний характер і розповідає про непростий шлях становлення письменника і боротьбу молодого моряка за місце під сонцем у жорсткому буржуазному суспільстві. Я побачила в романі захоплення Джека Лондона соціалістичними ідеями та наявність конфлікту людина - суспільство. Врешті-решт, суспільство перемагає, і Мартін Іден, який таки досягнув бажаного і став відомим письменником, втрачає сенс буття та стрибає у воду.

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Життя на межі

Перед нами - інтервʼю відомого альпініста Райнхольда Месснера, які він давав журналістові Томасові Хютліну. Надзвичайно цікаві діалоги не лише про альпінізм, а й про дитинство в Південному Тіролі, італійській території, де населення розмовляє німецькою мовою. Відповідно довелося зачепити й політику та розповісти про сепаратизм серед місцевих. Цікавими є міркування Месснера про те, що його з дитинства приваблювали гори і навіть не цікавили дівчата.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Пригоди Чиполіно

Книга  дуже повчальна, цікава.

Джанні Родарі  зробив головного героя чесний, сміливим, добрим, легким у спілкуванні з усіма героями твору, що робить книгу легкою для читання.

    Має глибокий сенс. Чиполіно - овочевий хлопчик, в якого складно склалися життєві обставини. Його батько сидів у в'язниці тільки за те, що наступив на ногу місцевій інтелігенції - пану Лимону.

Чиполіно боровся за справедливість , захищав слабших та визволяв невинних, протистояв барону Помідору.

Лорд Вишенька ,сеньйор Кактус допомагали Чиполіно в його добрих справах.

вподобати
0 користувачів вподобало.