You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Відгук на книгу: Пригоди Тома Соєра. Пригоди Гекльберрі Фінна.
Чудова і весела дитяча книжка. Хоча і в дорослому віці дуже навіть не зле читається :)
Три сходинки Голодомору
Три сходинки до юного серця. Юрій Ключ
Рецензії, відгукиДодати коментар
Кві
06
2012
Випущена дніпропетровським видавництвом “Пороги” у 2009 році книга Еліни Заржицької “Три сходинки голодомору” є, мабуть, у всій Україні першою ластівкою з подібних книг. Бо, по-перше, це книга про трагічні сторінки нашої історії написана для молодшого шкільного віку, а, по-друге, це художня книга.
Три сходинки Голодомору
Сходинки до майбутнього.
Наприкінці листопаду в Дніпропетровську презентували перше в Україні дитяче літературно-художнє видання, присвячене трагічним подіям 1932-1933 років – “Три сходинки голодомору” Еліни Заржицької, ілюстрації до якого зробили вихованці Дніпропетровського обласного дитячо-юнацького кіноцентру “Веснянка”.
Три сходинки Голодомору
Слово до юного читача
Юний друже! Еліна Заржицька написала для тебе незвичайну повість.
Ти запитаєш мене, а чим вона незвичайна?
А я відповім:
– Тим, що повість називається “Три сходинки голодомору”.
Ти, юний читачу, мені заперечиш:
– Та ж про голодомор в Україні із далеких тридцятих років минулого століття написано дуже багато за роки нашої Незалежності!
"451 градус за Фаренгейтом."
Науково-фантастичний роман. Думала,буду його мучити до неможливості довго,бо не дуже цікавлюся таким жанром,а прочитала за дві доби. І подумалося,що не така то вже й фантастика! У автора явно був дар яснобачення!) Теперішні плазмові телевізори,плеєри,інша техніка,без якої ми вже не уявляємо собі життя,цілодобові реаліті-шоу і сіт-коми...Якби на книзі не стояла дата 1951,то цілком можна було б упізнати сьогодення. Нелюбов і неповага до читання і якісної літератури зокрема...Людське життя ціниться так мало.
Рекомендую для прочитання за горнятком чаю:)
Спочатку була досить скептично налаштована.Читала відгуки,як про жіночий роман,тому трохи не те уявлення мала відразу.Стиль і манера написання приємно здивували.Красиві описи пейзажу,природніх стихій,Львова врешті решт. Сюжет,трохи казковий,але ж хочеться вірити,що у реальному житті теж трапляються дива...А ще досить цікаво і пізнавально подана інформація про художників -примітивістів.Захотілося після прочитання ще пошукати додаткової інформації в інтернеті.А це непоганий показник для книжки.
"Якби" не завжди спрацьовує.
Прочитала швиденько,хотілося знати,як там сюжет розгортатиметься,але...не вразила мене ця книга,на відміну від всіх інших творів пані Ірен. Ідея цікава,але чогось мені не вистачило. Чи може забагато я Роздобудько вже перечитала,Все відбулося прогнозовано для мене,а я звикла,що Ірен дивує.Єдине,що дуже мені сподобалося-думка,про сприйняття нами наших батьків.Батьки завжди є чимось вищим,авторитетнішим,ніколи не думаємо(не уявляємо),що вони могли так само відпочивати з друзями,веселитися,робити нерозважливі вчинки,вести дурні розмови..))
Про "Кулінарні фіглі"
Спочатку склалося враження,що я прийшла до гостинної хазяйки,яка з задоволенням готує свої улюблені страви і поміж тим забавляє мене,гостя,цікавими історіями своєї родини. А далі пішли якісь неймовірні поради з заарканення і утримання чоловіка біля своєї спідниці за допомогою кулінарних шедеврів(сумнівних,як на мене-мого чоловіка точно на такі страви не зачепила б) ) Розумію,що то гумор,але все ж не сприймила))
Почитала для ознайомлення,але у бібліотеці її не матиму і настільною кухонною книгою вона б у мене не була) Взяла хіба для себе рецепт бануша.
Роман про щастя і останній шанс
Насправді останній роман Міли Іванцової «Сердечна терапія» – це роман про людей: про жінок, сильних, сміливих, рішучих або підлих, мстивих і самозакоханих, і про чоловіків, ніжних, чутливих, турботливих – справжніх. Але і про шанс – шанс зустріти серед безлічі людей СВОЮ, саме ту, відчути цю близькість, спорідненість; шанс змінити щось у своєму житті, почати рухатись в іншому, правильному, напрямку, бути щасливим. І кожен це щастя розуміє по-своєму, і шукає по-своєму. Або не шукає – і воно знаходить його саме.