Лоран Гунель – не лише видатний письменник, а і успішний фахівець у сфері особистісного розвитку. Його роман «Бог завжди подорожує інкогніто» - унікальна робота, що вражає багатогранністю, гостротою сюжета і глибинним сенсом.

У книзі йдеться про важливі питання людського буття, пошуки істини, роздуми і становлення. Читач еволюціонує разом з головним героєм, вчиться на його прикладі, надихається. Не дивно, що робота перекладена багатьма мовами світу і вважається справжнім бестселером на славнозвісному майданчику Амазон. Наразі уже йдеться про екранізацію книги.

Злими не народжуються. Ані тварини, ані люди".

Настільки добра, світла та чиста історія, аж надто сентиментальна. Останній раз такі почуття від читання нахлинули мене, коли читала "Альпійську баладу" Василя Бикова.

1943 рік. Французьке невеличке селище в горах на кордоні зі Швейцарією, окуповане військами Третього рейху.  Німцям стає зрозуміло, що через гори хтось із поселення переправляє біженців у Швейцарію. Їхня мета - знищити канал переправи.

"Сказаў "слава нацыі" - кажы і "смерць ворагам"! Вось так... І ніяк інакш!"

...книга про білорусів, що втратили мову і відшукують її знову.

Недалеке майбутнє. 40 -і роки цього століття.  Білорусь. Вже не окрема незалежна держава. Це західна частина Російсько-Китайського Союзу. Москва не пуп землі, а периферія. Всім заправляє Піднебесна. У обігу юані - китайська валюта. Все населення розмовляє або російською або китайською мовами. Білоруська мова під забороною.

"Немає значення скільки разів тебе зіб'ють, - важливо те скільки разів ти станеш".

Захоплива документальна історія про команду веслярів зі Сіетла, які здобули перемогу на Олімпійських іграх у 1936 році в Берліні.
Це розповідь про звичайних хлопців з глибинки, про їхню дружбу, про їхнє становлення як команди, про команду яка працює синхронно як єдиний живий організм, це історія про вимогливі жорсткі тренування, про зусилля, які доводиться прикласти, щоб отримати бажаний результат перемоги.