Рецензії та відгуки на книгу

У цій збірці вміщено не лише поезію Марії Павленко, а й рецензії на її збірки віршів, причому рецензентами є не лише письменники, а й журналісти та політики. Що ж стосується віршів, то вони в основному присвячені Поліссю та Батьківщині. Це не інтимна лірика, а більше пейзажна та громадянська. Авторка вкотре пише про свою любов до Полісся, до обласного центра - Житомира, навіть пісню йому присвячує, до Верхівні, де був Бальзак, та до Радомишля, який проїжджав Богдан Хмельницький, до міст і сіл рідної землі.

Улас Самчук написав цей текст у 1933 році, по гарячих слідах, коли Європа ще заплющувала очі на катастрофу. Це не просто література - це перший обвинувальний акт проти тоталітарної системи, написаний з точністю прокурора і болем очевидця.

Завдяки сайту відкрила для себе багато нових книжок, про які не чула ніколи. «Пригоди журавлика» - одна з них, хоча Нестайка в дитинстві я читала. Спершу книжечка мені не сподобалася, бо аж надто багато героїв із довгими іменами, ще й вигадали жабі науковий ступінь. Діткам трішки заскладно подібне пояснити, мені здається, що можна було просто назвати жабу професором і не розписувати про позбавлення вченого звання.

У дитинстві ця казочка в мене асоціювалася із демонстрацією хитрості і тупості. Коза-Дереза, з одного боку, хитра, бо обманювала довірливого діда щодо того, як її вигулювали, однак потім настільки загралася, що дід її сам вигнав. А потім вона обманювала зайчика, ведмедя, вовка, лисицю, - усіх, окрім рака-неборака, який теж хитрістю та силою вигнав її. Тоді я не розуміла, чому звірі, які були сильнішими від кози, так її боялися і вірили її слову, не перевіряли на практиці, як-то кажуть. А потім подумала: так і серед людей є такі, що вірять на слово і бояться.