Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
До сліз
Нічого не знала про Шмітта до 2018 року. Так сталося, що доля занесла мене в Херсон, де в місцевому університеті відбувався конкурс студентських наукових робіт. Доки моя студентка захищалася, я блукала університетом і знайшла книжкову крамницю. Там мені рекомендували Шмітта та його твір «Оскар і рожева пані». Конкурс мав тривати декілька днів, тож невелика повість мала зробити мій вечір веселішим. Однак насправді вийшло так, що я плакала. Я плакала весь час, коли читала повість. І причина полягає не лише в ідеї твору - останніх днях смертельно хворого хлопчика Оскара та його щоденника.
blueeyedboy
Головний герой — таємничий блогер "blueeyedboy" — майстерно грається зі своєю публікою. Він публікує моторошні історії про вбивства, детально описуючи кожен крок, але при цьому наполягає, що все це — лише мистецтво. Але є одна деталь, що холодить кров: зізнання у ненависті до брата. Цей факт, що на перший погляд здається лише частиною його "мистецтва", може бути ключем до реального злочину. З кожним новим постом і коментарем читач занурюється у головоломку, що змушує сумніватися в кожному слові.
Батько наших батьків
"Батько наших батьків" — це трилер, що проникає в саму суть нашого існування. Бернар Вербер, відомий своїм унікальним авторським почерком, запрошує нас у подорож крізь час, щоб розгадати найголовнішу загадку людства. Від динаміки сучасного кримінального розслідування ми переносимося до самого світанку цивілізації. Цей роман — це сміливий науково-фантастичний експеримент, що змушує нас сприймати еволюцію як захопливий детектив, а не просто як нудний процес. Вербер ставить революційні питання: чи справді еволюція була випадковим збігом обставин, чи існувала якась прихована ціль?
Овід
"Овід" — це справжня симфонія вічного конфлікту: кришталевого ідеалізму, що розбивається об скелі цинізму; сліпучої віри, яку зраджують; полум'яної любові, що перетворюється на холодну ненависть. Етель Войніч, мов досвідчений скульптор, ліпить з глибокої особистої трагедії образ героя, що стає символом бунту, або ж, навпаки, занурюється в пекло саморуйнування. Її проза — це гімн незламному героїзму, готовності до самопожертви та силі духу. Авторський стиль, що немов чиста, крижана вода, проникає в саму душу, викликаючи сльози і радість.
Алхімік
"Алхімік" — це магічна, оповита символізмом розповідь, що шепоче нам стародавню істину: найвеличніший скарб, який ми шукаємо по світу, захований у глибинах нашого власного серця. Це справжній гімн незламній мрії, відчайдушній сміливості та вірі в унікальний шлях, що пролягає для кожного. Пауло Коельйо, як мудрий провідник, веде нас шляхом, де кожна людина має власну Особисту Легенду — її унікальне призначення. Він переконує, що Всесвіт завжди готовий допомогти тим, хто насмілюється йти за покликом душі, посилаючи знаки, немов дороговкази на невидимій карті.
містика і лабіринт людського розуму
Голем — це не просто містичний трилер, а глибинне занурення в темні, незвідані води людської підсвідомості. Цей роман, що став перлиною європейського модернізму, є віртуозним сплавом містики, символізму та психологічного жаху. Майрінк, наче алхімік душ, перетворив стародавні празькі легенди на філософську притчу про крихкість ідентичності, всеосяжний страх і відчайдушні пошуки сенсу. Книга – це справжня симфонія символів, де легенда про Голема та кабалістичні вчення є лише нотами. Кожен образ має подвійне дно, а текст нагадує складну головоломку, що чекає свого розгадування
Падіння Стоуна
Сюжет, немов тонке полотно, витканий навколо таємничого падіння банкіра Стоуна. Поліція бачить у цьому лише самогубство, але автор, як досвідчений живописець, додає три нові мазки до картини, розповідаючи історію з трьох різних ракурсів. Кожен оповідач — дружина, протеже та старий друг — відкриває нову, несподівану грань правди, показуючи, як легко вона спотворюється через заздрість, амбіції чи кохання. Це твір, що змушує нас замислитися над природою успіху та його непосильною ціною, адже, за Пірсом, падіння може бути не лише фізичним, а й моральним
Il nome della rosa
Умберто Еко, витончений майстер слова, сплів воєдино нитки середньовічного детективу, філософського трактату і справжньої оди книгам. У його творі кожен символ і кожен рядок — це ключ до прихованого сенсу. Автор, немов алхімік, поєднує детективну інтригу з історичною достовірністю і глибокими роздумами про віру, знання, сміх і природу добра. Роман пронизаний глибокою, як колодязь, символікою. Заборонена книга, що є серцем сюжету, стає вогником небезпечної істини, здатної спалити все на своєму шляху. Стиль Еко насичений і витончений.
історія двох жінок
це не просто сімейна драма, а глибока й болісна симфонія долі, де минуле відлунює в сьогоденні. Історія розгортається у двох часових вимірах, немов дзеркало, в якому Міллі бачить відображення життя своєї родички Фло — життя, що було низкою падінь, немов нескінченною спіраллю, яка затягує в безодню. Коли Міллі занурюється в минуле, вона відкриває трагедію, що, наче примара, переслідує і її власну долю. Авторка майстерно будує цю паралель, кидаючи читачеві виклик: чи ми є рабами долі, чи все ж таки господарями власного вибору?
Тінь вітру
Від перших рядків "Тінь вітру" огортає читача чарівним серпанком, немов нічний туман над старовинними вулицями. Карлос Руїс Сафон створив не просто роман, а справжню готичну симфонію, де кожен акорд — це містика, детективна інтрига і ніжна мелодія кохання. Ця книга — це ода друкованому слову, гімн силі пам'яті, що зберігає забуті таємниці. Барселона в романі не є просто декорацією. Вона — жива душа, що дихає історією. Сафон змальовує її вулиці, площі та готичні квартали з такою любов'ю, що місто перетворюється на химерний лабіринт, де за кожним поворотом ховаються привиди минулого.