Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у березні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Еталонна узурпація
«Кристал часу» - це просто ідеальний художній посібник із державного перевороту та побудови класичної диктатури. Чейнані тут видає такий потужний політичний трилер, що його можна сміливо брати і розбирати по кісточках на прикладах того, як працює пропаганда і як легко маси проковтують красиву брехню.
Зброя вогню
У цій збірці нового українського фентезі є декілька повістей. Хотілося б поділитися думками про «Шаблю». Як я зрозуміла, автор продовжує історію про козака-характерника Андрія, його кохану знахарку Гапку, дівчинку Пташку, водяника Никодима. Однак, на відміну від попередніх романів Тараса Завітайла, в цій повісті наші герої ще незнайомі або малознайомі. Приміром, починають твір з опису купання русалки, яка вподобала чарівний гребінець і не змогла витягти його з волосся.
#
Козацьке фентезі
Ця книжка - це дуже крутий мікс нашої міфології, козацького фентезі та класичної історії про становлення героя. Якщо здається, що українське фентезі про козаків-характерників - це завжди щось суто історичне і важке, то Павло Дима створює зовсім інший, легший вайб. Його головний герой, Бенедьо Птах, не є якимось природженим супервоїном від самого початку. Це звичайний мрійливий хлопець, який найбільше у світі любить ліс і спокій. Але спокій йому доводиться відкласти.
#
Книга тіней
Монмарі вже не той наївний новачок, але й ворог цього разу взагалі з іншої ліги. Воїн-тінь - це не якийсь там банальний бос-громило, якого можна винести грубою силою чи простим магічним фокусом. Це ідеальний, безжальний антагоніст, який буквально зливається з темрявою і б'є в найбільш вразливі місця. Для Монмарі цей двіж стає максимально особистим, бо тепер небезпека дихає прямо в потилицю, загрожуючи його близьким та всьому Другому управлінню в Крисьбурзі.
#
Ще та ящірка
Значить, згадуєм: в першій книзі наш малий щезник Монмарі тільки розкачувався і показував, як працює магічний кримінальний розшук у Крисьбурзі. Тепер же, в «Драконі-перевертні», Павло Дима тупо викидає його із зони комфорту на максималках. Забудь про зручне розслідування у знайомому місті. Тут у гру вступають самі древні боги, яким, очевидно, стало нудно, і вони вирішили зробити з життя порядного сойця суцільний екстрим-тур.
Земля світлячків
Для мене ця повість у стилі дитячого фентезі стала сьогодні відкриттям. Дійсно, чимось нагадала «Захара Беркута» Івана Франка, чимось «Артура і мініпутів», однак відомо, що Люк Бессон створював свій шедевр значно пізніше, чимось схоже на серію про Незнайка. Інші знаходять паралелі із Толкіном, але я повторюся, що, на жаль, не читала про гобітів. Одним словом, як для радянської літератури 1970-х років твір цікавий і революційний. Уявіть собі таке собі царство лісових людей, які активізуються вночі.
#
Втримати владу
Якщо перші три книги були суто про шкільні розбірки, магію та виживання в стінах академії, то «У пошуках слави» - це жорстке зіткнення з суворою реальністю. Знаєте, це дуже нагадує момент, коли випускаєш своїх учнів зі школи, або коли вони після місяців підготовки блискуче захищають манівську роботу в теплій аудиторії, а потім виходять у дорослий світ, де все працює інакше, без поблажок і підказок наставника. От четверта книга саме про цей болісний перехід від теорії до практики.
#
Армія зомбі-антигоністів
Якщо перші дві книги розхитували стереотипи про вроду та гендер, то в третій частині «Останнє довго і щасливо» Чейнані береться за найсвятіше. Він просто бере і безжально ламає сам концепт ідеального казкового фіналу. Ця книга - це вже не якісь там підліткові шкільні розбірки чи іспити на виживання, це повноцінний, дуже похмурий магічний апокаліпсис.
#
Тресс зі Смарагдового моря
Відгук на «Тресс зі Смарагдового моря» історія /казка /фентезі , яка читається мов дивакувата розповідь про море, але викликає цікаві спогади після прочитання,книга про яку не можливо забути, що там в середині бо це щось зовсім нове. Брендон Сандерсон створив світ новий і незвичний, з перших сторінок нас вітає загадковий світ зовсім інша планета де кольорові місяці та смертельно небезпечні моря зі спорами замість води. Звучить дуже шалено і цим захоплює! Читаючи книги розумієш чому книга отримала винагороди, вона унікальна!
#
І ще раз про гендер
В другій частині «Світ без принців» Чейнані взагалі йде ва-банк і влаштовує такий соціальний експеримент, що будь-який підручник з історії чи права нервово курить осторонь. Агата і Софі повертаються до Школи, але там усе перевернулося з ніг на голову. Більше немає звичного поділу на добро і зло. Тепер це жорстке, непримиренне протистояння статей: школа дівчат проти школи хлопців. І знаєте, коли щодня пояснюєш ліцеїстам, як працюють радикальні ідеології та як легко суспільство впадає в крайнощі, ця дитяча книжка читається просто як ідеальна ілюстрація суспільного зламу.