Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у квітні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
"Господарі життя"
Анатолій Сахно - це тобі не якийсь там кімнатний фантаст, що бачив розборки тільки в серіалах по тєліку. Чувак реально варився в котлі спецслужб, тому всю цю брудну кухню, тіньові схеми і кримінал знає тупо зсередини, до найменших гнилих деталей. Коли він пише, ти прям відчуваєш запах пороху і дорогого коньяку з кабінетів, де діляться потоки.
#
"Куля для боса"
Рекс Стаут - це тупо ікона, а його серія про Ніро Вульфа і Арчі Гудвіна - це еталонний детективний броманс ще до того, як це стало мейнстрімом.
Глорія Скотт
"З дичиною справу, гадаємо ми, закінчено. Головний лісничий Хадсон, здається нам, усе про мухобійки розповів. Фазанячих курочок стережіться".
Біржовий клерк
Оповідання «Біржовий клерк» для мене підтвердило загальну тенденцію, характерну для цієї збірки. На моє субʼєктивне переконання, Конан Дойл нібито втомився від серйозних розслідувань та глибокої аналітики, він дає Шерлоку можливість відпочити, а подеколи просто демонструє, що він, тобто слідчий, є звичайною людиною, а не тільки крутим криміналістом.
як минуле може повністю переписати теперішнє
«Минулої ночі мені наснилося, що я знову вертаюсь у Мандерлі…»
«Ребекка» На рівні сюжету все виглядає майже класично , молода, невпевнена героїня виходить заміж за заможного аристократа Максиміліана де Вінтера й опиняється в маєтку Мардрелі, де кожен куток дихає присутністю його покійної дружини. Але ця книга працює не як історія про «другу дружину в тіні першої», а як витончено вибудована психологічна пастка. Минуле тут не просто впливає на теперішнє воно його визначає.
бажання поступово перетворюється на злочин, а потім на пастку без виходу.
«Листоноша завжди дзвонить двічі, це той випадок, коли коротка, майже оголена історія бʼє сильніше за багатотомні епопеї.
Вперше опублікований у 1934 році , він і сьогодні читається не як «класика», а як текст, що не втратив його давності шокувати.
Знайти себе коли весь світ розсипається
Книга від якої будуть мурахи по шкірі і відчуття того дня, що перевернув наше з Вами життя..а уявіть додати туди ще містики..
Це історія , яка починається з відчуття холоду, не лише фізичного, а внутрішнього. Того самого лютого , що триває значно довше за календар. Історія одразу занурює в стан напруги, де реальність війни переплітається з містикою , і ця комбінація працює не як втеча від дійсності, а навпаки, як спосіб гостріше відчути.
#
Три ключі, багато трупів і естетика 90-х
Сюжет стартує за безвідмовною класикою жанру: хлопець на прізвисько Хоп (звучить як позивний для таксиста, але менше з тим) береться за максимально просту, здавалося б, підробітку. Треба посидіти в порожньому старому будинку, дочекатися якусь незнайому жінку і віддати їй зв'язку з трьох ключів. Усе. Легкі гроші. Але, звісно ж, замість жінки на горизонті з'являються дуже серйозні проблеми. Свідків починають зачищати, кулі вже свистять над головою, і Хопу не залишається нічого іншого, окрім як самому стати слідчим, щоб просто не перетворитися на черговий «висяк» у морзі.
Випадок із жовтим обличчям
Ну й історія! Чесно скажу, що я десь посередині оповідання здогадалася, хто може ховатися в домі, однак щоб прямо так! Подібної розвʼязки я не очікувала. Хоча в моєму особистому житті щось подібне могло статися. Та не сталося.
Гончак смерті
Одне з небагатьох оповідань Агати Крісті, яке я взагалі не зрозуміла і яке мені не сподобалося. Тож рекомендувати його не буду. Не сподобалося мені все - і стиль оповіді, і ідея, і кінцівка. Навіть імена героїв мене не задовольняли. Просто невдалий твір. Чи невдалий і неправильний переклад. Але іншого українською, напевно, немає.