
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Смішна але небезпечна комедія
Рецензія на "Москаль-чарівник"
А ось з цим твором варто бути обережним попри всі наші оди Котляревському. На мій погляд - це один з прикладів в нашій літературі «гібридної окупації» через культуру.
Дитячий трилер
А я в дитинстві не жаліла Колобка, бо не треба було втікати від діда з бабою. І не факт, що вони його б зʼїли: Івасика-Телесика ж не зʼїли і не прибили, хоча там теж були немолоді вже батьки. Хоча це все слова… Порівняно з казками братів Грімм, наші казочки ще більш-менш повчальні та добрі. Висновок по Колобку: не варто зазнаватися й думати, що ти пуп землі, а треба жити за законами цього суспільства: сьогодні ти обманув слабенького зайця, завтра обманув сильнішого, але дурнуватого вовка, післязавтра обманеш ще сильнішого, проте незграбного ведмедя.
#
Бурштинове намисто
Це пʼєса Василя Врублевського, написана в сатирично-іронічному стилі й у постмодерному ключі. Героїв геть небагато, проте вони колоритні. Молодий чорт Антипко, що мріє про серйозну науку та такий собі лісовий кулібін; Відьма, яка має зарядити смартфона та полетіти заради цього до МкДональдсу на спроектованому Антипком пристрої; її племінник граф, що через прокляття заростає шерстю та іклами та скоро має стати вепром, а ще Навка, Русалка, Лихваріус. У пʼєсі цікавим є не стільки сюжет, скільки діалоги героїв, особливо репліки Відьми, в яких знаходимо і суржик, і арготизми, і рекламу.
Я була занурена у книги за життя, у книгу хочу поринути й після смерті».
Пишаюсь тим що знаю авторку, талановиту, розумну, веселу! Вона знає толк у трилерах тому книгу раджу усім любителям містичного. Назва говорить сама за себе. Я провалилася в цю історію.
Молода дівчина 28-річна дівчина Кароліна дізнається про невтішний діагноз аутоімунним, невиліковний діагноз.
#
Частина української душі яку неможливо анексувати
Фраза «Крим наш» стала фатальним маркером епохи, гаслом, що у 2014 році розкололо реальність на «до» і «після». Проте за гучним політичним криком завжди ховалася тиша нерозуміння. Чи був Крим справді «нашим» для середньостатистичного українця до анексії? Чи знали ми його не як курортну декорацію, а як живий організм зі своїми шрамами, пам'яттю та голосом? Роман Анастасії Левкової «За Перекопом є земля» стає тим дзеркалом, у якому гасло «Крим наш» розсипається, поступаючись місцем складнішій і чеснішій істині: Крим - це не трофей, а земля, яку нам ще належить пізнати.
#
Рецензія до книги "пампуха"
Дівчинка на ім'я Ганя хотіла стати пекарем як і її мама , багато важила і за це однокласники її булили і обзивали "пампухою". У Гані не було друзів і вона прагнула змінитися, навіть вступила до поганої компанії. І так тривало доти доки вона не зустріла Ярика. Хлопець їй трохи допоміг. У кінці книги вона вже стала менше важити і створила свій блог, який усім сподобався. Ця книга про те що можна одночасно і змінюватися і бути собою



