Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Антиказка про соціальну прірву та крижану смерть
Рецензія на оповідання "Морозенко"
#
Вайбова рецензія 21.0. Рогате стерво
Народ, якщо ви думали, що ваші колишні були токсичними, то ви просто не знайомі з Дерезою. Це не просто коза, це - S-tier маніпулятор, яка пройшла курси «Як винести мозок за 30 секунд» і стала головним босом у грі під назвою «Смерть лохам».
#
Вайбова рецензія 20.0. Бенкет егоїстів
Якщо ви думали, що казка про Лисичку та Журавля - це дитяча історія про те, як негарно жадувати їжу, то ви глибоко помиляєтеся. Насправді це хісторі про те, як за допомогою тарілки каші та вузького глечика повністю знищити соціальні зв'язки та репутацію.
Зелений сніп дерев
Пейзажна лірика Марії Павленко… Ну, просто чудова поезія, здається, про всі пори року і все, що з ними повʼязано. Тут і річка Ірша, і рідне Полісся влітку, і поля, і луги, і ліси. І ондатри, і вечір-дідок. Стільки образів і стільки барв. Хоч і деякі образи є стереотипними. Усе ж до літа поетеса має особливу симпатію, це відчувається. Ось і осінь, яка теж має чимало принад, і жовтаве листя, ось і сніжна зима, і зелена весна. Втім, у деяких поезіях, окрім власне природи, можна знайти мотиви самотності і кохання, філософські етюди.
Вольне кохання, чи безвідповідальність?
Оповідання Івана Нечуя Левицького, одна з останніх робіт автора! Тут що дуже не звично дії відбуваються у місті, автор висміює молодих паній Помпадур). Автор вносить у зміст оповідання суть , що красиві слова і модні ідеї реалізуючись у життя не такі солодкі . Бо почуття це не лише пристрасть і романтика, а й відповідальність за іншу людину.
#
Веселий урбаністичний відрив
Забудьте про сумних лісових звірят і хатинки на курячих ніжках. У цій книжці чистий, концентрований міський сюрреалізм. Це не просто казки, це блискучий архітектурний авангард, від якого і діти, і дорослі реготатимуть вголос. Якщо ви думали, що казки про інфраструктуру - це нудно, тримайтеся міцніше.
#
Там де думати, не просто не варто, то - шкідливо
Прочитав два попередні доволі цікаві відгуки на книгу і вирішив висловити своє "ФЕ" і респект їх авторам))
В общем, книга прикольна. Вона нетипова і я сам, у ті рідкісні моменти. коли творю намагаюсь поєнувати непоєднуване і абсурдне на перший погляд. Тому для мене вона чисто слугує, як підручник для наслідування, бо то нетипово і не схоже ні на шо подібне. Ми не скажемо точно, що хотів сказати автор, та й він сам може не знати. Творчість інколи просто геніальна в своїй абсурдності.
#
Жінка, яка змінила уявлення про одяг
Я не дуже захоплююся відомими модельєрами чи дизайнерами одягу однак якби я хоч раз у житті зустріла Коко Шанель я б апдодувала їй стоячи. Чому?
Тому, що попри дитинство у бідній сім'ї і важку долю Коко Шанель змогла не лише стати дорослою жінкою а й на віки змінити уявлення про одяг. Наприклад вона довела, що чорний одяг можна одягати не лише на похорон а й на роботу чи на прогулянку бо завдяки цьому вбранні люди більше звертатимуть увагу на обличчя людини а не на красу того, що є на ній.
#
Жіночий біль без анестезії та міфів про «берегиню»
У нас століттями було заведено писати про жінку або як про святу матір-страждальницю, або як про демонічну відьму. Оксана Забужко у збірці «Сестро, сестро» бере цей картонний іконостас і просто розносить його на друзки. Це неймовірно тілесна, жива і до крику болюча проза, яка дихає і кровоточить.
Дзвонар
«Дзвонар» - це збірка громадянської та філософської лірики Марії Павленко, в якій авторка осмислює сьогодення, найчастіше - песимістично. Багато поезій присвячено захистові української мови, поетеса пишається своїм українським корінням і закликає шанувати мову. Доволі символічно звучить образ кладовища, де написи на памʼятниках виконано російською. Це особисто ображає пані Павленко, вона вважає, що так людина поховала й свій генетичний код.