Дана книга представляє глибокі документальні дослідження журналістки Кейт Мур про скандальну справу працівниць фабрик, які отримали дозу радіації на початку XX ст. у Сполучених Штатах від новомодної на той час фарби, яка містила у своєму складі хімічний елемент - радій.

Ця історія розпочалася ще під час Першої світової війни, коли компанія "Ньюарке", яка спеціалізувалася на циферблатах годинників, заключила вигідний контракт на поставку авіаприладів, які світилися в темноті.  Це дозволило бізнесу по виготовленню фарби процвітати впродовж багатьох років, але суть в тому, що в склад фарби входив небезпечний радій. Працівниці фабрики використовували для наведення цифр найтонші кісточки, але цього було не достатньо, тому дівчата їх змочували (зіслинювали) та
загостряли губами. Дівчата вірили в те, що свою працею роблять благородні справи для пришвидшення миру в світі та закінчення війни.

Засновник компанії знав, що радій приховує в собі велику небезпеку, але жага збагачення переважала над моральною складовою. Та й очевидним стає той факт, що таким персонам задля процвітання бізнесу була ще й вигідна війна, і чим довше вона тривала- тим краще.

Так розпочалася історія про радієвих дівчат. З часом дівчата почали відчувати зміни в погіршенні стану здоров'я, кістки та зуби накопичували в
собі отруту, все це давалося взнаки. Смерть декількох дівчат у молодому віці, змусила задуматися й інших працівниць, адже через компанію проходило декілька тисяч працівниць.
Медичні дослідження, суди, боротьба за правду - довгий шлях, який довелося пройти радієвим дівчатам.

У своїй праці Кейт Мур розказала  неймовірну історію особистої трагедії кожної потерпілої жінки, їхньої боротьби та відваги в опорі корпоративної жадібності.

Можливо це звучить трішки цінічно, але смерть радієвих дівчат була не марною. Й хоча ці жінки не могли спасти самі себе від отриманої дози радіації - отрути, яка накопичувалася у їхніх кістках, але в багатьох сенсах їхня жертва спасла тисячі інших життів. Цей випадок, пов'язаний із "радієвими дівчатами" -  один із перших у світовій історії, який порушив проблему високого рівня травматизму та низької культури безпеки на виробництві. Після нього почали розглядати проблему техніки безпеки на виробництві на законодавчому рівні.