Повість написана під враженням автора від побуту мешканців Карпат, життя яких лише по формі християнське, а насправді переповнене поганськими звичаями та віруваннями. З твору М. Коцюбинського перед читачами постає народ, відмінний від решти України, її дика, неосвічена частина.

Читачу даної повісті надається можливість прослідкувати за польотом думки творчої особистості – скульптора. Відчути його прагнення та цілі. Спостерігати за його пошуками музи, стимулів, одкровення та творчою і суто людською кризою.

Ряд питань, що турбують головного героя, є питаннями, що хвилюють не лише його та не лише творчих людей. Мабуть більшість переймається ними не менше.

В прізвищі головного героя твору – Долина, є щось символічне.

Своєю повістю О. Кобилянська намагається охопити усі аспекти життя селян Буковини: їхню надмірну любов до землі та господарства, звичаї з усіма їхніми плюсами й мінусами, забобонність та міфологічний світогляд, рекрутчину, яка, мов Дамоклів меч, висить над молодими буковинцями, своєрідний варварський підхід до створення молодих пар без їхньої на те згоди, долю сиріт, вдів, покриток, яких в ті часи було безліч.