Поступово щабель за щаблем, починаючи від пушкіна, лєрмонтова, толстого, тургенєва, солженіцина, закінчуючи сучасним античеченським дискурсом, російська імперія творила свій уявний образ у слові. Сама створила образ, сама в нього повірила, сама ж переконала в його правдивості інших (особливо загіпнотизований Захід, який закоханий у "велікую русскую літературу"). Переконала навіть ті народи, які підкорила, які самі в цьому образі розчинилися, як наслідок втратили свій власний голос і свою історію.

Неінакше, що мова йде про образ імперської могутності. Він подавався в літературі настільки впевнено, що зовнішній поза імперією світ навіть не сумнівався у законності імперії чи етнічних кордонах росії. А що насправді, якщо поглянути з точки зору колонізаторського дискурсу: суцільний шовінізм імперії, який упродовж століть поглинав, анексував і нищив слабші народи та етноси Кавказу, Середньої Азії, України та ін.

Пушкін та лєрмонтов з іронією змальовували жителів Кавказу безмовними злочинцями. Достоєвський висміював поляків. До речі, у повісті "Батьки і діти" вказується як російська армія під час придушення польського повстання 1830р. саме грабувала, а не купувала речі. Окрема тема - Солженіцин, коли дисиденти інших народів виборювали ідентичність свого народу, що ж виборював у своїх творах він? Жодного повстання чи руху проти влади в його творах не зустрінеш, неінакше, що він писав із імперським баченням.

Сліпий Захід, читаючи російську літературу, повірив у наратив, що нібито росія - країна без природних кордонів, що вона просувається вперед лише для того аби захистити і що її експансія має нібито позитивний цивілізаційний вплив. Що казати, коли Захід навіть не розрізняє терміну "Русь", для них це означає як і росія, так і історичні землі східних слов'ян, а це на руку росіянцям.

Знаємо, що колоністичні погляди передусім розповсюджувалися через шкільну систему: літературні твори колонізаротів ще до 2022р. жили у підручниках українських дітей. Як наслідок: ми відчули на собі діяльность трубадурів імперії, тих, хто несе зі собою рускій мір, війну та втрату національної ідентичності.