You are here
аналіз твору
«О слово рідне! Орле скутий!» аналіз вірша
Автор — Олександр Олесь.
Дата створення — 1907-ий рік.
За родом літератури — лірика (належить до патріотичного різновиду).
За жанром — лірична поезія. Також її відносять до вірша-медитації — історико-філософського усвідомлення важливості рідної мови, а також митців в цілому для історичної долі народу.
За художнім напрямом, стилем «О слово рідне! Орле скутий!» — відноситься до модернізму (символізму).
«Чари ночі» аналіз вірша
Автор — Олександр Олесь
Дата створення — 1904-ий рік
Входить до збірки «З журбою радість обнялась».
За літературним родом — лірика (належить до інтимної, деякими ознаками схожа на пейзажну та філософську)
За жанром — романс
За літературним напрямом/течією — модернізм/символізм
Тема «Чари ночі» — людський життєвий шлях скінчається швидко, важливо його не згаяти; мить любові.
«Блакитна панна» Микола Вороний: аналіз
Автор — Микола Вороний.
Коли написаний вірш — 1912-ий рік.
Входить до збірки «Гротески»
За напрямком — модернізм
За течією — символізм
За літературним родом — лірика (відноситься до інтимно-пейзажного різновиду)
Тема «Блакитна панна» — гармонійне поєднання мистецтва з природою. Ідея «Блакитна панна» — оспівування навколишньої природньої краси за допомогою поетичного слова.
«Камінний хрест» В. Стефаник: аналіз (паспорт твору)
Автор — Василь Стефаник.
Дата створення — 1899-ий рік.
За родом літератури: епічний твір.
За жанром «Камінний хрест» — психологічна новела, хоча Василь Стефаник визначає твір, як студію, тобто художнє дослідження внутрішнього світу персонажа.
Тема — еміграційний рух галицьких селян кінця XIX — початку XX століття. Хлібороб Іван Дідух прощається з людьми, що мешкають поряд з ним, він від’їздить в Канаду.
Аналіз твору «Лісова пісня» Леся Українка
Автор — Леся Українка (справжнє ім’я — Лариса Петрівна Косач).
Дата створення — 1911-ий рік.
За літературним родом — драматичний твір.
За жанровим різновидом — драма-феєрія — у творі відбувається поєднання реального та фантастичного.
Притаманна наявність казкових образів-персонажів.
Художній напрям — модернізм (неоромантизм).
В «Лісовій пісні» оспівується краса природи Волинського краю. Саме Волинь — локація всіх подій у творі.
«Intermezzo» М. Коцюбинський: аналіз (паспорт твору)
«Intermezzo» («Інтермецо») — новела, розділена на одинадцять частин. Єднає ці епізоди митець, точніше, його образ. Він є безпосереднім учасником та оповідачем змальованих подій.
«Intermezzo» італійською мовою означає «перерва», також цим словом називають інструментальні твори вільної будови невеликого розміру.
Автор твору — Михайло Коцюбинський.
У творі є присвята. Примітно, що вона не адресована особі, чи подіям, як буває зазвичай. Присвята звучить так — Кононівським полям.
Дата створення — 1908 рік. Місто Чернігів.
Г. Сковорода «De libertate» аналіз
Дата створення — 1757 рік.
Автор — Григорій Савич Сковорода.
Рід літератури: лірика (патріотична).
Жанр «De libertate» — лірична поезія.
Стиль — бароко.
Провідний мотив — свобода є найбільшим багатством; прославлення Богдана Хмельницького.
Тема «De libertate» — громадянська мужність поета, яка виявлена в озвученні теми волі в час посиленого кріпосництва. Оспівування волі як найбільшого людського багатства.
«Всякому місту звичай і права»: паспорт твору (аналіз)
Автор — Григорій Савич Сковорода.
Дата створення — з 1758-го по 1759 рр.
За жанром — сатирична поезія.
За родом літератури: лірика (відноситься до громадянської, філософської)).
Тема «Всякому місту звичай і права» — змалювання панства, чиновництва, правлячої верхівки та більш простого люду з їхніми негативними сторонами.
Ідея — насміхання над морально-суспільними вадами, їх осуд. Та людина буде щаслива, в якої незаплямована совість.
Григорій Сковорода «Бджола та Шершень»: аналіз байки (паспорт)
Дата створення: 1774 рік.
Автор — Григорій Савич Сковорода.
Збірник — «Байки Харківські».
За жанром є літературною байкою.
Стиль — бароко.
Тема «Бджола та Шершень» — розповідь про важливу роль роботи всіх людей. Вона ведеться через діалог комах.
Ідея «Бджола та Шершень» — піднесення праці, в якій, на думку автора, закладений сенс людського буття, що приносить щастя. Осуд ледарів, крадіїв.