Автор — достеменно невідомо, але припускається, що ця людина була сучасником описаних подій, можливо, воїн з Ігоревої дружини.

За літературним родом — ліро-епічний твір.

За жанром — героїчна поема (деякі науковці вважають, що «Слово про похід Ігорів» є повістю, або ж літописною повістю).

Тема «Слово про похід Ігорів» — змалювання поразки новгород-сіверського князя Ігоря під час бою з половцями, що відбувся 1185-го року.

Автор — Маруся Чурай.

Дата створення — XVII сторіччя.

За жанром: лірична пісня.

За напрямом — романтизм.

Ліричний різновид — інтимна лірика + частково соціально-побутова.

Система віршування — силабічна, частково силабо-тонічна.

Віршовий розмір — 7-стопний хорей.

Римування — паралельне.

Різновид строфи: двовірш.

Автор — широко відома піснярка з Полтавщини Маруся Чурай.

Дата створення — 1650-ті роки.

Рід літератури — лірика.

За напрямом, течією — романтизм.

За жанром — пісня + елементи балади.

За тематичним різновидом — належить до соціально-побутових та має деякі ознаки історичних пісень.

Система віршування — силабічна, походить частково на силабо-тонічну.

Римування — паралельне.

Автор: Тарас Григорович Шевченко.

Літературний рід: ліро-епос.

За видом лірики належить: до патріотичної (громадянської лірики).

За жанром: поема-послання.

За напрямом відноситься: до реалізму.

Тема: звернення автора до українських інтелігентів, які повинні турбуватися про долю свого народу, його історико-культурну спадщину та державність.

Автор — Тарас Григорович Шевченко.
Дата створення — 1844 рік.
Літературний рід твору — ліро-епос.
Напрям — реалізм.
За жанром «Сон» — сатирична поема (з політичною сатирою).
Наскрізний мотив твору: змалювання реального єства російського імперіалізму.
Тема — російський тоталітаризм імперського режиму; реалії народного животіння в самодержавній Росії; доля України та її населення.

Автор тексту невідомий, оскільки це народний твір. Передавався він з уст в уста, а записаний був 1915-го року в с. Погорілівка Рівненської області.

За родом літератури твір належить до ліро-епосу.

За жанром «Ой летіла стріла» — це балада.

Балада — це жанровий різновид ліро-епосу, що має фантастичний, історико-героїчний або соціально-побутовий характер з обов’язковою наявністю драматичного сюжету.

Тема: сум з приводу смерті вдовиного сина, якого позбавила життя стріла.

«Чи не той то хміль» — історична народна пісня, записана в середині XIX сторіччя на Галичині.

Історичні дані періоду, про який йдеться в творі

Визвольна війна українського народу на чолі з Богданом Хмельницьким тривала в період з 1648 по 1654 роки. Тоді українському народові вдалося отримати неодноразові блискучі перемоги над поляками.

За жанром «Зажурилась Україна»: історична пісня.

За родом літератури: належить до ліро-епосу.

Рік створення точно не встановлений. Записана пісня в середині XIX сторіччя.

Локація запису пісні: Новомосковський повіт, Катеринославська губернія.

Тема пісні «Зажурилась Україна»: змалювання страждання українців під час набігів турецько-татарської орди.

Поезія вперше опублікована 1866-го року.

Входить до збірки «Сатурнічні поезії».

Належить до циклу «Сумні пейзажі».

Поезію складають три строфи, кожна з яких поділена на шість чотиристопних рядків.

Цей твір вважають одним з найбільш музичних у творчості автора. Досягти особливої мелодики Верленові допомагає використання алітерації та асонансу.

За літературним родом є епосом.

За жанром є новелою.

Важливо! Новела «Дитинство» є однією з восьми, що вкупі складають роман «Вершники». Ці твори ніби й окремі, але пов’язані між собою. Сюжетна лінія та персонажі в кожної свої, проте іноді вони «мандрують» і тих самих героїв можемо зустріти в подальших творах-новелах. До прикладу, Данилка Чабана спершу ми зустрічаємо в «Дитинстві», а потім вже —дорослого Данила в сюжеті новели «Батальйон Шведа».

Місцем дії у творі є південноукраїнські степи.

Час: перші роки ХХ сторіччя (час до революції).