Цитати

You are here

Цитати

Усі / Популярні

0
Нема оцінок
Лисичка подала у суд таку бумагу: Що бачила вона, як попеластий Віл На панській винниці пив, як мошенник, брагу, Їв сіно, і овес, і сіль. Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки. Давай вони його по-своєму судить Трохи не цілі сутки. "Як можна гріх такий зробить! Воно було б зовсім не диво, Коли б він їв собі м'ясиво",- Ведмідь сердито став ревіть. "А то він сіно їв!" — Вовки завили. Віл щось почав був говорить, Да судді річ його спочинку перебили, Бо він ситенький був.
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Кінець кінцем недуга стає нормою, а здоровʼя - потворністю. Самотні пускають на білий світ безнадійно осамотілих, налякані - вкрай заляканих...
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
З чужими вадами скоро змиряєшся, коли не вважаєш за свій обов’язок їх виправляти.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
- Який же ти все-таки… Пора вже навчитися розбиратися в житті, ну, хоч би в жінках.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Та справа не в тім, хто й куди загнався, а в тім, що майже всі, хто від рідної землі одірвався, чужими їй стають.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Дожити життя я б хотів у любові Такій, наче пісня, - дзвінкій і крилатій, Лишатись собою - і в справі, і в слові, І честь на почесті не міняти!
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Найкращий памʼятник Небесній сотні - Єдина і щаслива Україна! Ми присягаємо їм в вірності й любові. У них уже своє небесне братство… … Та хтось на їх святій невинній крові Будує і карʼєру, і багатство…
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Долі, кулями роздерті, Біль, що в серці не затих… І сьогодні наші мертві - Не спокійні за живих…
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
А верба понад водою, Наша пісня, наша доля. Хай завжди мене верба | Та й додому поверта.
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Троє дітей викохала вона на своїх злиднях... І ніколи не нарікала, нікого не попрікала. Тільки жаль якийсь на серці жевріє: з пучок своїх вигодувала діти, а тепер так виходить, що то вона трьох наймитів людських викохала і на те тільки вигодувала, щоб якийсь чорт висмоктував з них усе — і здоров'я, і розум, і радощі... Отак, як у тій старій пісні співають: "Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами: як підростуть крильця, то розлетимося й самі..."
вподобати
1 користувач вподобав.