Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Майстер короткої прози
Дитячі оповідання Степана Васильченка часто являють собою твори, написані з гумором. Одним з них є оповідання «Свекор», вміщене до цієї збірки. Читала його і сміялася. Дійсно, якщо поганий настрій - читайте Васильченка. У творі йде мова про маленького хлопчика Василька, якого в родині всі називали свекром, бо він любив копіювати поведінку дорослих, бурмотів, не хотів іти до школи. Так ось одного разу батько вирішив покепкувати з сина і на сімейній раді запропонував Василькові одружитися. Хлопець сприйняв це серйозно; в нього навіть уже була дівчина, яка витягла його з багнюки одного разу.
Повість про дитинство Шевченка
Памʼятаю, як у школі ми читали уривок повісті Степана Васильченка «В бурʼянах». Якраз той епізод, коли малий Тарас був залишений батьками-кріпаками на догляд сестри Катрусі. Та бавилася з дівчатками у ляльки, забула про молодшого брата, а той ледь не загинув. А потім - епізод про зникнення Тараса, який заблукав, однак зустрів по дорозі чумаків, що спитали його, куди він прямує, і відвезли в рідну Кирилівку.
Мандри на Афон
Василь Григорович-Бврський - відомий паломник 18 століття, брат не менш відомого київського архітектора Івана. По суті, його паломництво на святу гору Афон є відродженням жанру паломницької прози, зокрема паломництва Данила, відомого твору часів Київської Русі. Відповідно до вимог жанру підготовлено й дану книгу. Читати її, скажу відверто, непросто, хоч і видно, що було здійснено літературний переклад з тодішньої мови на сучасну українську літературну.
Хайку і вишневий цвіт
Японські письменники є неперевершеними майстрами хайку. Серед них найбільш відомий Мацуо Басьо. Його хайку присвячено природі та людині, що співставляє свій душевний стан із настроєм довкола. Я звернула увагу на те, що Мацуо доволі позитивно ставиться до вишневого цвітіння. Для нього це нібито символ оновлення, доброти, щастя, чогось позитивного і недосяжного. Старий дуб в одному з віршів байдуже дивиться на цвітіння вишні. Звісно, бо він старий, своє уже віджив і, напевно, заздрить молодому дереву, що плодоносить і тільки починає жити.
Японські хайку
Пропонований збірник хайку відзначається тим, що твори в ньому підібрано спеціально для малечі. В них співано природу - першу паморозь, сніг, цвітіння дерев, подих осені і красу зими, невимовну і стрімку весну та яскраве літо. Кожен рядок насичений нетлінними барвами і створює прекрасний образ квітки, пташки, річки чи пори року. Читаєш - і ніби сам переносишся в далеку Японію, відчуваєш аромати сакури та чуєш спів вітру, уявляєш бджіл і комашок, що пролітають над полем, торкаєшся першого снігу та відчуваєш його холод.
Повага до традиції
Повість «Тисяча журавлів» входить до цієї збірки. Написано її було далекого 1951 року, однак твір досі не втратив своєї актуальності та ідентичності. Від нього віє японськістю, якщо можна так висловитися. Напевно, через опис чайної церемонії, якій приділено чимало уваги. Через героїню Тікако - жінку із великою родимою плямою на грудях, з якої росло волосся; організаторку чайних церемоній. Прикметно, що хлопець Кікудзі знає, що Тікако була коханкою його батька, що вона зберігає деякі повʼязані з ним речі, зокрема чашку, що матір прекрасно знала про їхній любовний звʼязок.
Шукай душі живої!
Східна мудрість присутня в кожному чотири вірші, що залишив нам у спадок безсмертний Омар Хайям. Цікаво, що його думки настільки всезагальні, що з ними погодяться люди різних рас і сповідань, не лише мусульмани.
Наша вічність - у дітях
Читала сонети Шекспіра у школі, в девʼятому класі. Один навіть вчила напамʼять. Однак багато чого тоді не розуміла. Бачила у цих чотирнадцяти рядках якусь глибоку філософію, для мене, чотирнадцяторічної, далеку.
Японський погляд на вічність
Про Кобо Абе вперше дізналася в університеті, ми вивчали «Жінку в пісках» та «Людину-коробку». Другий роман, зізнаюся, сподобався мені більше. Про що ж «Жінка у пісках»? Про вічність і примарність боротьби, про спокій і звичку, про кохання і втрату, про неминучість долі. Чимось нагадав мені «Міф про Сізіфа» Альбера Камю. Якщо Сізіф підіймає нагору камінь, чекає, що ось-ось дістанеться вершини, але врешті падає, то герої японського письменника все життя ведуть боротьбу із піском. У цьому сенс їхнього існування. Головна героїня втратила у піску чоловіка і дитину.
Філософський роман-притча
Уперше дізналася про цей твір навесні 2002 року, коли навчалася на першому курсі історичного. Наш лектор полюбляв давати до кожної теми не лише історіографію, а й художню літературу. Про Романа Іваничука, що був депутатом, я чула, знала про його патріотичну позицію, але з його літературною спадщиною знайома, на жаль, не була. Тож коли за рік побачила книгу «Орда» на абонементі бібліотеки, невимовно зраділа та взяла її почитати на літо. Я була вражена. Сам роман за обсягом незначний, однак читається дуже важко.