Рецензії та відгуки на книги користувача

You are here

Рецензії та відгуки на книги користувача

Зображення користувача marusya84.
Активність 11085
Рецензії/Відгуки 648/341   Цитати
220
  Хочу прочитати 
529
 Прочитані книги 
950

Нагороди

1 місце - липень 20251 місце - серпень 20252 місце - вересень 20252 місце - жовтень 2025грудень 2025квітень 2026листопад 2025лютий 2026перемога - січень 2026травень 2026



5
Середня: 5 (1 оцінок)
Надзвичайно чуйна повість (якщо так можна сказати), написана, як і більш відома «Маруся», у сентиментальній, сльозливій манері. В цьому жанрі рівних Квітці-Основʼяненку в Україні нема. Особисто мене цей твір зачепив більше, ніж «Маруся»: шкода, що його немає у шкільній програмі. Читаючи «Сердешну Оксану» в університеті, я плакала. Плакали мої однокурсниці. Сюжет дуже схожий на «Катерину» Тараса Шевченка. Власне, Квітка-Основʼяненко цього і не приховував. Однак, на відміну від «Катерини», головна героїня не гине, хоч і планує це зробити. Перед нами історія покритки - матері-одиначки.
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Читала цю повість в університеті, однак, на жаль, на заняттях ми її не вивчали. У шкільній програмі вона також відсутня. Спершу може здатися, що це твір про Київську духовну академію, в якій свого часу здобував освіту сам Іван Нечуй-Левицький. І дійсно перед нами тульські студенти, які прийшли на навчання ( у 19 столітті студентів з Росії в академії було більше від українських), серед них - Степан Воздвиженський. Прикметно, що невдовзі він потоваришує із українцем Василем Дашковичем. Нібито й друзі, проте різні. Це особливо помітно в ставленні до жінки.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Ця книга значною мірою відрізняється від однойменного кінофільму, адже являє собою більше не белетристику, а історичну монографію про життя трьох афроамериканок, які працювали інженерами в НАСА. Хронологія подій - це три десятиріччя - 1930-1960-ті роки. Кетрін Джонсон, Дороті Воган, Мері Джексон. Найбільше уваги у книзі приділено Дороті Воган, хоча у фільмі вона радше на другому плані.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Коли я навчалася на історичному факультеті на початку нульових, в нас не було жодного підручника з археології, доводилося користуватися радянськими та заідеологізованими працями. Тому поява цього видання, ще й за авторства поважних археологів, приємно здивувала. Трохи розчарувалася, що не змогла прослухати лекції Іона Винокура, бо він їх викладав для молодших курсів. Цей підручник виконано на якісному папері; він має чудові кольорові вкладки, які можна демонструвати на заняттях учням і студентам неісторичних спеціальностей.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Чергова книга Деніела Кіза про людину із психічним розладом і множинними особистостями. Цього разу йдеться про дівчину на імʼя Рейвен (тобто ворон). Однак автор додає динамізму до дії, включаючи в сюжет елементи екшну, бойовика, терористів та лінію про місце релігії, зокрема ісламу, в нашому житті. Ну, і без любовної лінії не обійшлося. Читається книга швидко і легко, однак по завершенні читання у памʼяті не залишиться нічого. Що оригінального у цьому творі? Наскільки він є філософським? Напевно, це просто чтиво на декілька вечорів.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Якщо ви є шанувальником творчості Деніела Кіза, то ця книга вам припаде до душі, але вона не зачепить так, як «Квіти для Елджернона». Сюжет дещо нагадує інші романи письменника. Є людина з психічним розладом (Клавдія Яско), яка чи то є свідком кривавих убивств, чи то сама їх скоїла. Саме в цьому варто розібратися. І хто така ця Клавдія - жертва насильства, наркоманка, повія? На жаль, це було типово для Америки 1970-х років. Тому можна сказати, що перед нами психологічний роман з елементами детективу. У принципі читається цікаво і подеколи захоплююче.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Цю книгу можна розглядати з двох позиції. Я вважаю, що подібне видання має бути вдома в кожного, хто цікавиться гендером та здійснює жіночі студії. Саме авторство пані Валентини Борисенко багато про що свідчить. Книга дійсно солідна. Якісно наповнена. Чудово надрукована. І придбала я її за доволі смішну ціну, коли видавництво здійснювало розпродаж. З іншого боку, для пересічного українця 90 відсотків імен жінок, згаданих у томі, ні про що не скажуть. Зізнаюся, що і я нічого не знаю про більшість героїнь. Слава Стецько і Оксана Забужко - напевно, найбільш відомі з великого переліку.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Непогана книга для істориків. Але, напевно, для тих, хто викладає історію у школі і коледжі, однак не здійснює ґрунтовних наукових досліджень початку 20 століття. Тобто вона більше для популяризації історії, для проведення екскурсій, для загального розвитку. По суті, це компіляція наявних наукових робіт без глибокого їхнього аналізу. Напевно, для пересічного читача це й непотрібно. Головне - вийшла доволі пристойна книга про київське повсякдення (театри, студентство, транспорт тощо). Читається цікаво й швидко. Якість друку висока.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
Соціальна повість про нерозділене кохання, змосковщення та важке життя українського селянства. У центрі оповіді - життя двох дівчат: скромної білявої Ганни та веселої чорнявої, схожої на циганку, Марини. Обидві вони закохані у Василя, однак хлопець обирає Ганну. Син Ганни невдовзі, як і батько, теж іде на службу і зрікається матері. Марина ж натомість проводить своє життя у веселощах, її розгульне життя засуджує село, звідки жінці доводиться піти, й наприкінці твору Марина опиняється на Подолі в Києві, де й помирає. Шкода, що цей твір не входить до шкільної програми і мало де згадується.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Ця повість Панаса Мирного не вивчається у шкільній програмі, я читала її в університетські роки. Майстер творення образів у реалістичній манері, Панас Мирний обирає головним героєм твору на цей раз не селянина, а представника інтелігенції. Випускник гімназії та університету Святого Володимира Петро Телепень став письменником, що у своїх творах захищає народ. За це його, власне, і увʼязнено.
вподобати
0 користувачів вподобало.