Рецензії та відгуки на книги користувача

You are here

Головна » marusya84

Рецензії та відгуки на книги користувача

Зображення користувача marusya84.
Активність 8886
Рецензії/Відгуки 453/341   Цитати
220
  Хочу прочитати 
454
 Прочитані книги 
878

Нагороди

1 місце - липень 20251 місце - серпень 20252 місце - вересень 20252 місце - жовтень 2025грудень 2025листопад 2025перемога - січень 2026



0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Пт, 08/01/2025 - 23:38

#

Невеличка книжка, яку я свого часу за декілька гривень придбала за акцією. Прочитала її дуже швидко, адже крім тексту, є ще достатньо багато чорно-білих світлин із зображенням наших політиків. Це мені знадобилося, коли я викладала історію в коледжі і приносила студентам книгу для того, щоб показати зображення наших славетних діячів сучасності. Та й студенти брали книгу почитати. Це короткі нариси про політичне життя в незалежній України за часів перших пʼяти президентів.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Пт, 08/01/2025 - 23:32

#

Уперше про автора і дану книгу я дізналася у травні 2017 року, коли побачила її англомовну версію в аеропорту Амстердама. Тоді я здивувалася, бо знала, що про Україну мало що відомо в Європі. Тож була приємно здивована. А невдовзі зʼявилася і україномовна версія. Про що ця книга? Це нарис історії України, підготовлений для іноземців, аби вони пізнали віхи історії України - далекої і мало відомої. Також ця книга для українців, які поганенько орієнтуються в нашому минулому. Однак вона точно не для професіональних істориків, адже написана без особливої глибини та посилань на унікальні джерела.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Пт, 08/01/2025 - 20:01

#

З усіх книг Ішігуро дана не є найкращою. Певною мірою сюжет нагадує «Не залишай мене», деякі образи теж притаманні іншим творам британського класика. Тим не менш, для тих, хто читає Ішігуро вперше, цей роман може здатися глибоким та унікальним. Частково він таким і є. Зізнаюся, що після останнього речення книги плакала. Було шкода Клару. Шкода, що машини можуть бути більш людяними, ніж люди. Більш відповідальними і вірними. Але на те ми й люди, щоб грішити й помилятися. Та й чи можна порівняти тривалість людського життя із життям машини?
вподобати
1 користувач вподобав.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
Опубліковано marusya84 Пт, 08/01/2025 - 19:45

#

А я залюбки прочитала два томи Драйзера ще в університеті. Поштовхом, напевно, став радянський кінофільм. До речі, з того часу мене зацікавила тема абортів і феміністичні студії, і уже в зрілому віці я стала досліджувати ці процеси не лише в Америці, але й в Україні. Загалом «Американська трагедія» дещо відрізняється від «Сестри Керрі» і «Дженні Герхард», можливо, тим, що описує серйозніші речі, які завершуються загибеллю героїні, а не є історією акторки, яка так нікого у житті і не полюбила, натомість розірвала серце багатьом чоловікам.
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Опубліковано marusya84 Нд, 07/27/2025 - 15:09

#

Сучасна феміністична проза

Зізнаюся, що почала читати цей роман англійською, але десь на сотій сторінці перестала розуміти зміст, тож взяла переклад на українську і розпочала спочатку. Знаю, що ця книга писалася тоді, коли пані Гілберт «втомилася» від життя з чоловіками і обрала за партнерку жінку. Саме тому «Місто дівчат» контрастує із «Їсти. Молитися. Кохати». Відчувається втома від чоловіків і пошук жінки, точніше - підсвідоме виправдання такого життєвого переходу авторки. Не мені її засуджувати. «Місто дівчат» - це талановито написана книга а ла «Секс і місто» чи «Німфоманка».

вподобати
2 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Чт, 07/24/2025 - 19:33

#

Чудовий матеріал з етнології

Неперевершене дослідження з традиційної української культури і обрядовості, написане звичною для того часу мовою. Чесно - не все зрозуміла, інколи просто здогадувалася, що автор мав на увазі. Дізналася багато нового. Наприклад, про вечорниці, де міг відбутися перший сексуальний досвід; про обряд «притули», що був забавкою молоді та інколи міг перейти в цей досвід; про першу шлюбну ніч; про назви менструації; про забобони щодо народження і зачаття дитини; про вірування, як зробити так, щоб зачати хлопця. Більшість обрядів зараз здаються кумедними. Ну як може піч вплинути на зачаття?

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (6 оцінок)
Опубліковано marusya84 Чт, 07/24/2025 - 18:14

#

Джек Ніколсон зробив цю книгу шедевром

Так сталося, що цю книгу я прочитала після перегляду фільму. Однозначно можу стверджувати, що стрічка є сильнішою, а акторська гра Ніколсона максимально розкрила образ головного героя. Сама оповідь у книзі не є такою психологічно важкою, наскільки важким є фільм. Навпаки, спершу навіть здається, що це легке чтиво без особливої глибини. Вже ближче до середини книги усвідомлюєш, що в цій лікарні не все так однозначно, що не просто так індіанець видає себе за німого і що головна сестра - геть не мила.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Сб, 07/19/2025 - 13:15

#

Чудова книжечка для малечі, яка хоче дізнатися більше про музеї та їхнє місце у нашому житті. Я використовувала її в ті часи, коли викладала в університеті «Музеєзнавство» і демонструвала студентам матеріал з музейної педагогіки. Шкода, що подібної літератури в нас майже нема; приміром, у польських музеях є цілі полиці, присвячені літературі про музеї і для дітей. Що ж стосується українського видання, то воно виконане на якісному папері, із кольоровими ілюстраціями. Чесно - навіть школа вирізати і псувати цей журнал. Але якщо автори вимагають писати, малювати і вирізати, слід дослухатися.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Опубліковано marusya84 Сб, 07/19/2025 - 13:13

#

Історія про перетворення собаки на людину. Нібито щось подібне вже було. Однак найголовнішим у творі є тло і образи: професора Преображенського, який радить не читати радянських газет, та й узагалі жодних газет; каже про бардак у голові і протистоїть радянщині; Швондер - типовий представник епохи; Шариков, який був собакою, потім став радянською людиною, а потім знову собакою. Вкотре пересвідчуєшся, що собаки, порівняно із людьми, не здатні на зраду та ницість.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Пт, 07/18/2025 - 15:29

#

Одне з небагатьох українських видань про музеї. Шкода, що їх так мало і що коштують вони недешево. Перед нами якісна книга із чудовими ілюстраціями і текстом до них - про експонати одного українського музею. Із більшістю зображень я згідна, однак деякі не включала б до дитячої книги, бо там є оголені фігури. Як на мене, подібний експонат можна замінити більш зрозумілим для дітей. Книга у доступній формі наближає художні музеї до дітей. Зауважу, що музеї природничого типу малечі більш зрозумілі, та і не всі дорослі залюбки відвідують художні музеї.
вподобати
0 користувачів вподобало.