Рецензії та відгуки на книги користувача

У мене це вже друга книга цього автора. Ну що я можу сказати, книга не банальний детектив, а такий якийсь специфічний і не схожий на решту детективів. Головний герой сам з Норвегії, а розслідування доводится проводити аж в Австралії. Читати цікаво, але мене не покидає думка, що я забуду сюжет книги та ще й дуже скоро. Якось не западає в душу. Хоч сюжет хороший і розвиток подій досить динамічний. Ну це моя суб’єктивна думка. Просто з попередньою книгою було все так само. Поки читаєш, поки й цікаво. Але таких книг досить багато. І це не значить, що книга має якісь недоліки.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано makovetskatv@gm... Пн, 06/30/2025 - 10:44

#

Це вже в мене друга книга цього автора. Я тільки вчора дочитала не дуже вдалу, як на мене, книгу подібного жанру. І мені відразу ж захотілося чогось цікавішого, то я відразу взялася за читання книги цього автора. Тут для любителів трилерів саме те, що треба. Просто неможливо відірватися аж до останньої сторінки. Дуже-дуже цікаво, закручено і напружено. Тож якраз для любителів полоскотати собі нерви. Початок мені був трошки нуднуватий, але далі мене вже так затягла ця історія, що поскоріше хотілося дізнатися всю правду в цій заплутаній історії. Джон Маррс просто майстер жанру.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано makovetskatv@gm... Пн, 06/30/2025 - 09:21

#

Це моє перше знайомство з автором. І після цієї книги я точно скажу, що буду і надалі знайомитися з його творчістю. Цікавий роман. Дуже легко і гарно написано. Стиль письма мені імпонує.Читається швидко і легко. Дуже проста, здавалося б, тема. Але з глибокими філософськими роздумами автора в особі головного героя історії. Головний герой - молодий письменник, який переживає деякі не надто прості моменти в своєму житті. І в цей час доля зводить його з такими людьми, з якими він і подумати б не міг бачити їх у колі свого спілкування. І починається... Правда кінець я щось не дуже зрозуміла.

Середня: 3 (1 оцінок)

Опубліковано makovetskatv@gm... Пн, 06/30/2025 - 08:58

#

Беручись за читання цієї книги, я відчувала, що вона не моя. І передчуття виправдалися. Я її не читала, а просто мучила. Я завжди книги дочитую до кінця. Адже хочу дати книзі шанс аж до останньої сторінки. І таки десь остання третина книги виявилася ще й більш-менш. Але загальне враження все ж не надто хороше. Можливо, через те, що я не читала першої книги "Усі в моїй родині - вбивці". Тому що в тексті багато відсилок на неї і мені було, звісно ж, не зрозуміло що й до чого.

Середня: 4.5 (2 оцінок)

Опубліковано makovetskatv@gm... Вт, 06/24/2025 - 10:51

#

Ця книга дуже відрізняється від інших книг Стівена Кінга. Може, тому він і написав її під псевдонімом Річард Бакмен. Мені якось не надто зайшла. Хоча це цікавий досвід. Досить незвичний сюжет. Спонукає читача до роздумів. Що спонукало сто хлопців підлітків взяти участь у Догій ході? Бажання смерті? Бажання пригод, не задумуючись про наслідки? Бажання перемоги, хоч шанс виграти один із ста? Для чого це все? Можливо в такому віці ще рішення приймаються не надто усвідомлено, керуючись лише емоціями і азартом.

Середня: 4 (1 оцінок)

Опубліковано makovetskatv@gm... Пт, 06/20/2025 - 09:43

#

Я ніколи раніше не читала творів цього автора. А дарма. Книга дуже гарно і цікаво написана. Так детально і реалістично прописаний кожен персонаж із своїми недоліками, характерами, проблемами. Сюжет незвичний, дуже закручений, захоплюючий. Цією книгою автор піднімає багато важливих тем. Тут і про жадібність , і про людяність, і про недобропорядність, і про зловживання становищем, і про справедливість. За мотивами цієї книги можна було б зняти непоганий фільм. Такий собі гостросюжетний блокбастер з історичним підгрунтям би вийшов. Де було б багацько трупів. Цікаве б вийшло кіно.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано makovetskatv@gm... Чт, 06/19/2025 - 09:14

#

Книги саме такого жанру мені найбільше до душі. Історичний роман відносить читача в часи другої світової війни. Часи довоєнні та післявоєнні. Коли людям доводилося відвойовувати право на життя в своїх домівках навіть і не в умовах воєнного часу. Книга написана у формі листа, який пише мати своїй донечці, яку вивезли ще в десятирічному віці родичі чоловіка. Ну що сказати, емоції важкі. На що можна сподіватися читаючи книгу про такі тяжкі часи. Але мені сама ція жіночка - мати видалася якоюсь трохи дивакуватою.

Середня: 5 (2 оцінок)

Опубліковано makovetskatv@gm... Вт, 06/17/2025 - 10:07

#

Нарешті і я прочитала цю дуже нині популярну книгу. Це у мене вже друга книга авторки, то скажу, що вона на багото більше мені сподобалася порівнюючи з Ніколи не бреши. Особливо десь остання третина книги. Фанатазія у авторки звісно ж викликає захоплення. Так все неочікуванно. Такі повороти сюжету. Просто супер. Видно, що авторка любить писати про психічно неврівноважених людей. Чи це її така "фішка". Книга дуже легко і швидко читається. ЇЇ просто неможливо відкласти. Все хочеться дочитати далі і далі. Знати, чим закінчиться історія. Було цікаво, захоплююче.

Середня: 4 (2 оцінок)

Опубліковано makovetskatv@gm... Вт, 06/17/2025 - 09:24

#

Стиль та манера письма Агати Крісті неповторний. Коли вже маю досвід цілої купи різних детективних історій, то ця книга мені видалася трохи нуднуватою і затягнутою. Якщо можна так сказати, зважаючи на невеличкий формат книжки. Така собі розміренна розповідь, з багатьма повторами фраз у діалогах. Коли про одні і ті самі речі по кілька разів повторюють герої, то аж набридає. Але то такий стиль і це ж англійці. Що тут дивуватися. Історія дуже цікава, але без динамічних поворотів сюжету. Еркюль Пуаро, як завжди, доведе, що він детектив від Бога.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано makovetskatv@gm... Пн, 06/16/2025 - 09:09

#

Під час знайомства з даним твором мене постійно відволікала думка, що ця історія ну дуже нагадувала мені Пітьму Павлюка. Ну все майже так само. Головний герой приїжджає потягом в якесь невеличке містечко працювати і там його зустрічає якийсь дивний чоловік. І всі речі, які відбуваються з ним так само дуже дивні. То і розв'язку я очікувала приблизно таку ж. Ну тут не все, звичайно ж, так. І міфічних алюзій також немає. І кінець трохи ж не такий таки. Але схожість сюжету творів неймовірна. Загалом книга сподобалася. Цікаво, місцями очіквано, а місцями зовсім неочікувано. Написано гарно.