Допустіть мене до укладання шкільної хрестоматії! Допустіть! В тій частині, що стосується сегменту української поезії нинішнього періоду. Я заповнюю нотатник пам’яті новими іменами: щороку кілька імен, знати які вкрай потрібно школярам. Ці імена вони понесуть в життя. Властивості пам’яті такі дивні! Вивчені сорок років тому вірші час від часу спливають майже неушкодженими пластами і я готовий процитувати, блін!, драного маяковського, але не пам’ятаю як слід навіть свої дилетантські рядки. А у вас не так?

«Шахтоємці» стали психологічною реабілітацією після невдалої книжки. В моїй книжковій скарбничці завжди знайдуться твори-ліки, як ті ж два романи Жослін Сосьє, читання яких відповідає слову «поглинання». Жадібне і нетерпеливе, як пиття води в спекотний день. І я радію, що частина дня – це дорога, тобто час, коли хтось інший пильнує, а я дістаю паперову чи електронну книжку. Якби не такий ритм, то коли ж читати? Вирости дитям книги – ще той хрест, важкий, але не масою, а нескінченністю книжкового всесвіту: скільки не читай, письменники сильніші.

Вони існують, але їх важко уявити – книголюбів, що не читали Жадана. Не на ньому тримається вітчизняна література, однак знати своє – не зайве. Скільки то років точаться розмови про номінацію нашого письменника на Нобелівку. Чули? Тоді точно треба погортати його твори. Я вже зробив порівняння «Месопотамії» з «Інтернатом». Чотирнадцятий і сімнадцятий роки видання: творчий поступ має місце і це дійсно так. Живі діалоги і хід роздумів його героїв, їхні вчинки і манери не викликають сумнівів. Мені не личить шукати огріхи в добре скроєному сюжеті, бо я не професійний критик.

Спокійно реагуючи на зірковість митців, я випробовую і експлуатую їхні таланти собі на користь. «Вона (він) – краща (кращий)!», - і це провокує мене. Я запрошую книжку письменника до себе, починається дружба: книжка і читач. Три книжки Кларісе Ліспектор чекали на мою увагу два роки, одна з них – «Сімейні узи», найкраща з точки зору знавців, успішно пройшла випробування. І тут я починаю уявно знайомитися з авторкою. Все дуже складно! Дивіться: відома бразильська письменниця українсько-єврейського походження. Навіть приємно усвідомлювати, чи не так? Наша!? Так і не зовсім так.