You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Кабульський книгар
З цією книжкою я розлучатимусь із жалем. Норвезька письменниця і журналістка, яка перебувала в Афганістані у 2001-2002 роках, не здогадуючись, подарувала мені найприємніші годинизустрічі зі старим знайомим - чужою столицею чужої держави, яку, однак, я мав можливість спостерігати під час декількох візитів у 1984-1988 роках. Давно, за людськими мірками, але ностальгічні спомини, було, перетекли у нічне сновидіння, у якому я навіть влаштувався на роботу до аптеки водієм. А книжка пані Осне стала світовим бестселером. Заслужено.
Зелені проти синіх
Все, що мені потрібно було знати, щоб вчепитися в цю книжку обома руками - вона про події в Афганістані. За тридцять один рік від останнього дня, радісно-сумного, коли літак переніс мене з планети Афганістан на планету, тоді ще, СРСР незрозуміла ностальгія незмінно поверталася, нагадуючи, що з тією країною я пов'язаний довічним ланцюгом пам'яті, тобто, намертво прикутий і не без того, щоб перед лицем справжніх корінних афганців, визнавати всю неправомірність свого перебування на їхній, Богом данній їм землі. Події, описувані в романі, стосуються найостаннішого періоду з 2001 до 2014 року.
Квіти для Елджернона
Ми всі зустрічаємо таких людей. Принаймні, на моєму віці подібних типажів траплялося вдосталь.
Сектор обстрілу "Аїсти"
Перша книжка, видана українською на тематику радянсько-афганської війни, без сумніву, написана талановитим автором і, само собою, безпосереднім учасником інтервенції, несе в собі кілька плюсів. Два з них я озвучив. Третій - правдиве відображення внутрішньої атмосфери радянського підрозділу. Непричесана така література, яка не могла з'явитися до розпаду СРСР. Але "непричесана" у лапках, адже з точки зору майстерності, способу передачі зовнішнього оточення, діалогів, настроїв, нагадує вищій пілотаж.
Куди тече та річка
Взявши до рук книжку, я був готовий до зустрічі з творчістю велета української літератури. Дивно, чи не так? Улас Самчук майже весь свій довгий вік прожив за межами України, маю на увазі активне і свідоме життя людини, яка чітко ідентифікує себе одним цілим з народом, до якого і ми всі, сподіваюся, себе зараховуємо. Народився письменник у 1905 році, а у віці 22 років дезертирував із польської армії, до якої його, попри бажання, взято незадовго до закінчення гімназії. А далі: Німеччина, Польща, Чехословаччина.
Свобода
Сучасна азербайджанська література почалася для мене з цієї книжки (музика прийшла значно раніше) і так, скажімо, вагомо заявила про себе, що пізно ввечері, коли організм готувався вимкнути усі зайві для нічної роботи системи, але мозок пручався і увімкнув "друге дихання". Серед ночі довелося примусово зупиняти себе, інакше коефіціент корисної дії вдень дався би взнаки. Письменницький талант Афаг Масуд просто бере у полон.
Танець недоумка
Фантастика - це жанр дитинства і юнацтва. Якось так сталося, що паралельно із статтєвим дозріванням моя увага сконцентрувалася на реальному житті, але я не позбувся мрійництва і колишні фантазії стосовно подорожей в інші світи не залишають мозок. Свого часу колекцію фантастики я подарував близькій людині. Зробив добре, бо інакше ті книжки пилилися би в окупованому Донецьку, а так вони мають можливість радувати читачів. І ще: не завжди за радянських часів була можливість купувати хороші книжки, тому деякі оповідання, у тому числі великого об'єму, я переписував від руки.
Сокира сатири
Ось заради чого я перервав свою беспрограшну читацьку серію японської сучасної літератури. Вважаєте, рішення було передчасним і легковажним? Не шкодую ні миті, а представляю четверту книжку цього молодого і перспективного пана (це моя відповідь, бо він у написі наважився і мене обізвати паном, хоча я не любитель, коли мене шанують як якусь їхнюю благородію), однак... Що вже доводилося бувати на презентаціях двох із попередніх трьох збірок Сашка - це так, незначний штришок. Давайте я скажу більше правди про автора, який і сам до сказу правдивий в поезії.
1Q84
Не тішитиму себе ілюзіями: третій роман автора, прочитаний мною за останні місяці, не дає право бути експертом японської сучасної літератури. В цьому я хочу переконатися і не омину нагоди ознайомитися з творчістю інших японців. Поки що знайшло підтвердження суб'єктивне і дещо абсурдне переконання: Японія - окрема планета сонячної системи, розташована на дуже низькій орбіті, настільки низькій, що омивається водами земного Тихого океану. І, оскільки ще близько до Землі, японці мають чимало спільних із нами рис, але...
Танцюй, танцюй, танцюй
Якби мене запитали, я би відповів, але мене не питають, тому я просто висловлю свою думку: романи цього японця я можу охарактеризувати одним словом. І це коротке слово "джаз". З якого дива? Моя думка народилася п'ять хвилин тому і я ще не встигнув наситити її аргументами, тому спішно пишу, аби не передумати і не відмовитися від свідчень. Літературний джаз від Муракамі. Як вам таке? Не згодні? Ваше право.