Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

0
Нема оцінок

Чи не найкращий польський нуар

Зиґмунт Мілошеський - це просто топчик для тих, хто любить, коли в детективі все максимально похмуро, цинічно і з лютими психологічними вивертами. Уяви собі якийсь старий монастир у Варшаві, куди завалюється купка людей на дуже специфічну групову психотерапію. Ця штука називається «розстановки» - такий конкретний майндфак, коли учасники грають ролі родичів одне одного, щоб витягнути назовні всякі глибокі травми, страхи і гнилі сімейні таємниці. Вони там колупаються в мізках, емоційно вивертаються навиворіт, коротше - тотальний дурдом.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Золотий стандарт Несбьо

«Жага» - це одинадцята книга серії, але тут такий заміс, що дах їде конкретно. Уяви розклад: Гаррі ніби нарешті устаканив своє поламане життя. Живе з коханою Ракеллю, викладає в поліцейській академії, намагається триматися подалі від пляшки і не лізти у криваве лайно. Типу, хеппі-енд на мінімалках. Але Осло накриває нова хвиля дичини. З'являється відбитий наглухо тип, який вишукує своїх жертв через Tinder. Але найлютіший майндфак у тому, що він використовує залізні щелепи і залишає сліди, ніби тупо п'є кров. Отакий собі вампір на максималках у сучасному мегаполісі.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Гра за правилами , де ставки життя

«Гра за правилами, де ставки життя»
На перший погляд , «Убивство за етикетом» Джулії Сілз маскується під легкий , майже невагомий детектив англійської класики. Але за цією витонченою оболонкою ховається значно цікавіша річ , історія про зіткнення правил і справжніх людських імпульсів, де етикет раптово стає не захистом, пасткою.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Знайти М'ясника

Ми зараз стрибаємо в абсолютну класику американського масового трилера, але таку, що реально зносить дах. Джеймс Паттерсон і його Алекс Кросс. Якщо ти ще не шариш за цього персонажа, то озвучую розклад: це такий мегарозумний коп-психолог із Вашингтона, який роками розпетлював найлютіші справи з відбитими маніяками. Але ця книга, яка так просто і називається «Кросс» - це взагалі інший левел. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

"Господарі життя"

Анатолій Сахно - це тобі не якийсь там кімнатний фантаст, що бачив розборки тільки в серіалах по тєліку. Чувак реально варився в котлі спецслужб, тому всю цю брудну кухню, тіньові схеми і кримінал знає тупо зсередини, до найменших гнилих деталей. Коли він пише, ти прям відчуваєш запах пороху і дорогого коньяку з кабінетів, де діляться потоки.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

"Куля для боса"

Рекс Стаут - це тупо ікона, а його серія про Ніро Вульфа і Арчі Гудвіна - це еталонний детективний броманс ще до того, як це стало мейнстрімом.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Глорія Скотт

"З дичиною справу, гадаємо ми, закінчено. Головний лісничий Хадсон, здається нам, усе про мухобійки розповів. Фазанячих курочок стережіться".

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Біржовий клерк

Оповідання «Біржовий клерк» для мене підтвердило загальну тенденцію, характерну для цієї збірки. На моє субʼєктивне переконання, Конан Дойл нібито втомився від серйозних розслідувань та глибокої аналітики, він дає Шерлоку можливість відпочити, а подеколи просто демонструє, що він, тобто слідчий, є звичайною людиною, а не тільки крутим криміналістом. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

як минуле може повністю переписати теперішнє

«Минулої ночі мені наснилося, що я знову вертаюсь у Мандерлі…»  
«Ребекка» На рівні сюжету все виглядає майже класично , молода, невпевнена героїня виходить заміж за заможного аристократа Максиміліана де Вінтера й опиняється в маєтку Мардрелі, де кожен куток дихає присутністю його покійної дружини. Але ця книга працює не як історія про «другу дружину в тіні першої», а як витончено вибудована психологічна пастка. Минуле тут не просто впливає на теперішнє воно його визначає.  

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

бажання поступово перетворюється на злочин, а потім на пастку без виходу.  

«Листоноша завжди дзвонить двічі, це той випадок, коли коротка, майже оголена історія бʼє сильніше за багатотомні епопеї.
Вперше опублікований у 1934 році , він і сьогодні читається не як «класика», а як текст, що не втратив його давності шокувати.  

вподобати
0 користувачів вподобало.