Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

5
Середня: 5 (1 оцінок)
Про Бориса Грінченка,добре сказав Микола Чернявський:"Він більше працював,чим жив".За своє коротке життя ця людина, педагог,творець українського словника,поет,прозаїк, громадський діяч, фольклорист,зумів знайти щастя в боротьбі,і подарувати,залишити після себе багато творів.Хоч ,він хотів, міг написати ще багато новел,віршів,але багато сил витрачав,разом з жінкою на впорядкування словника.І ,його поезія, трішки поступається по якості, його прозі,але ,він намагався писати від душі,описувати улюблену весну,літні дні,,неспокійні,тяжкі часи життя людей,Його кумиром був , звичайно,Тарас
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Збірка метафор

Доволі оригінальна книга у постмодерному стилі. Нічого не зрозуміло, однак метафорично та красиво. Як і належать постмодерністам, маємо потік свідомості без великих літер і розділових знаків. Хоча ні: інколи зустрічаємо тире та три крапки. Коми побачити, як і крапки, дуже складно. Читала поезії і відчувала, що їх всіх обʼєднує війна; що авторові болить політична нестабільність у країні та непроста ситуація, що він зі своїм народом бореться за світле майбутнє. Бореться і вірить. Все буде добре. Окремі поезії - про кохання: світле і чисте, романтичне і щире.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Революційна поезія

Укладач доволі цікаво підійшов до тематики збірки, обʼєднавши твори людей, які мали різні політичні погляди і вкладали у свої вірші подеколи протилежний зміст. Тарас Шевченко і Леся Українка, Іван Франко, Олена Теліга, Олег Ольжич, Павло Тичина, Василь Симоненко і Василь Стус, Іван Драч і сучасний поет Дмитро Лазуткін. Якщо Шевченко є вічним і приналежним до всіх ідеологій (в нього можна знайти все, про це свого часу писала Оксана Забужко), то Івана Франка таким не назвеш. Вічний революціонер, соціаліст, марксист.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Сім чоловіків Евелін Г’юґо

Життя Евелін розкривається не як низка гучних скандалів чи хронологія успіхів. А як складний механізм виборів, у якому кожна шестерня — це компроміс, втрачена можливість або ретельно прихований страх. Авторка переносить у світ Голлівуду, де світло прожекторів лише підкреслює тіні. Евелін оповідає свою історію з майже математичною точністю — вона знає, що саме, коли й навіщо зробила. Але в цій холодній впевненості постійно проступає втома людини, яка надто добре розуміє ціну успіху. Кожен із “семи чоловіків” — радше спосіб освітити одну з граней її особистості.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Балерун?

Друга частина експрес-уроків української, як на мене, є менш актуальною в наш час, адже нині діє новий правопис, який кардинальним чином змінює написання деяких слів. Книга ж пана Авраменка вийшла за два роки до прийняття правопису, тож є застарілою. Зокрема це стосується написання слів з пів-, напів-. Раніше були нюанси в залежності від наступного голосного чи приголосного (могло писатися разом, з апострофом, через дефіс, окремо), за новим же правописом - окремо. Так само новий правопис запроваджує фемінітиви, які так не подобаються Авраменку.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Неперевершений мовний порадник

Олександр Авраменко майже десять років тому порадував читачів чудовою книжечкою кишенькового формату. Це сто уроків (насправді - порад), як правильно вживати те чи інше слово, звертатися один до одного. Наприклад, як підійти до незнайомої людини на зупинці і спитати, коли приїде той чи інший автобус? Ми скажемо: «Жіночко, пані, женщина?» чи «Чоловіче, пане, мужчино?» А може, взагалі не треба акцентувати на статі й просто запитати? Насправді таких життєвих ситуацій чимало. Слід навчатися музиці чи музики? Мати відпустку з 1 по 30 червня чи з 1 до 30 червня?

вподобати
0 користувачів вподобало.
4.642855
Середня: 4.6 (14 оцінок)
Читав цю книгу років 20 тому, якщо сказати , що був враженний, це нічого не сказати. Прочитав на одному диханні. Прям дуже захоплюючі. Відверто сказати не знав, про що їдеться в книжці. Десь може відгук прочитав, та став читати. Після смак тривожний якись, все щось обдумував. Десь місяць тому купив паперові дві книжки, бу для себе та нову у подарунок на різдво. Свою знову прочитав, прочитав за добу, це причому 30 відсотків домашніми справами займався. Звісно вже знав як там. Але все отримав те задоволення, яке бажав.
вподобати
2 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Львівʼянка Осінь

У три роки дитині треба мати вдома книгу, подібну до пропонованої. Не лише тому, що інтерес до читання виникає, а тому, що книга прекрасно оформлена. Ілюстраторам - моя шана і уклін до землі. Такі яскраві барви! Особливо вразило зображення Львівʼянки Осені, яка мандрує містом. Ось листя - жовте, червоне, ось небо, що готується зустрінути дощ, ось маленький Микола, що сидить з мамою вдома і бачить, скільки дощ додає проблем, тому радіє, що він удома; ось равлик та їжачок. Осінь знову постає як пані, сповнена магією та свого, осіннього тепла.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Остаточний діагноз

Артур Гейлі у цьому романі не підсилює драму штучними засобами. Вона народжується з точних деталей, із дрібних процедур, що складаються у тривожний механізм лікарні. З перших сторінок відчувається пульс місця, де кожна помилка має вагу людського життя. Гейлі показує, як у стінах медичного закладу поєднуються ремесло, влада, мораль і переконання. Він уважний до внутрішніх конфліктів. Кожен персонаж живе в полі напруги між обов’язком і власними слабкостями. А система, яка має рятувати, може стати загрозою, якщо в ній зникне простір для людяності. Гейлі не виголошує це напряму.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Європейська Житомирщина

Чому автори цього словника-довідника обрали таку назву, я не знаю. Можливо, щоб показати, що в нашому краї народилося чимало визначних діячів національно-визвольних змагань, які боролися за незалежність України та відділення її від Москви, беручи за приклад європейські традиції. Пересічному читачеві, як, власне, і мені, значна частина прізвищ ні про що не скаже. Так, вони були борцями, але, на жаль, таких, як вони, було чимало, а особливого здобутку, окрім факту народження чи проживання на Житомирщині, вони не мають.

вподобати
0 користувачів вподобало.