Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків в серпні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Вернер фон Гейденстам "Проща святої Бірґітти"
Творчість Вернера фон Гейденстама мені дуже перегукується із творчістю Пера Леґерквіста та Сельми Лагерлеф.
Усі троє - шведи, усі троє - Нобелівські лауреати з літератури, і усі троє торкнулися тонкого фаустівського питання пошуку себе і розмежування віри та релігії.
Дуже цікаво співставляти те як от Пер Леґерквіст підійшов до даного питання крізь призму грішника Варавви, Сельма Лаґернеф крізь образ розбійника Єсту Берлінґа, а от Вернер фон Гейденстам - навпаки розкриває питання пошуку віри зі святою Берґіттою.
#
Заклятий місяць
Книга Аліси Гаврильченко «Заклятий місяць» - це легкий детектив, в якому переплітається дійсність і легенди.
У книзі дуже багато персонажів , але найголовнішими з них є :
🤵♂️Данило - охоронець фірми «Тигр», який стежить за охороною в ювелірному магазині «Оздоба». Саме через пограбування цього магазину, хлопець отримує поранення, наздоганяючи грабіжника і вплутується у халепу, з якої вчасно виплутався… 🫣
🙎♂️Олег - колишній викладач, який через свою депресію вирішує поїхати відпочити. Але відпочинок перетворюється у небезпечну пригоду.
#
#
#
«Чому не Еванс?»
Як завжди, неперевершена Агата Крісті - майстер класичного детективу.
Небезпека може чекати кожного з нас у будь-яку мить і у будь-якому місці… І жертвою можемо бути не ми, але свідками - так, і доведеться розкручувати «зміїний клубок», бо на поліцію покладатися повністю не можна: у них все просто і ясно, справу закрито. Але ж залишається купа питань🫣Доведеться самим братися за діло…
#
«Убивство у будинку вікарія»
Полковника Протеро (церковного старосту) в селі ніхто не любив за його зухвалість, нахабність. 😡 І майже кожен у думках хотів би його застрелити 🔫або зарізати ножем. 🔪Але ж чи можна вбити людину лише через те, що ти її не любиш?
Того вечора у будинку вікарія полковника застрелили, але ніхто не чув звуків вистрілу, а можу чув, тільки звук йшов з лісу… 🫣 І до цього ж загадковий годинник на столі, який став о 6:20 і залишена чоловіком записка є дуже дивними…
#
«Доки кава не охолоне»
Я любителька кави, і тому побачивши цю книгу, звісно вирішила її прочитати. Книга Тосікадзу Каваґуті «Доки кава не охолоне» — це ніжна і зворушлива історія, яка змушує замислитися про найважливіше в нашому житті: час, стосунки і те, що ми залишаємо після себе. Події розгортаються в невеликій кав’ярні, яка приховує таємницю: відвідувачі мають можливість повернутися у минуле або зазирнути в майбутнє. Проте є одне правило: повернення триває лише доти, доки не охолоне їхня кава.
#
Історія трьох, точніше, чотирьох чоловіків Вільми Ваєрьод
Роман-адвент, роман у листах, роман, роман, роман... Історія кохання двох пар - батьків Вільми Ваєрьод та самої головної героїні. Я дуже веселилась з моментів незграбного, у спілкуванні з Вільмою, Роберта та самої Вільми, яка в свої 35 рочків не знає, що таке смартфон та як використовувати емоджі. Так, відправити емоджі баклажану на знак подяки за страву з нього - тою ще розумахою треба бути, Вільмо. Трошки крінжу викликав момент втручання (читай: підглядання) в сімейне життя Івара. Мені сподобалось, яким живим був батько Вільми, але шкода, що він так помер.
#
Твоя-не твоя Вільма
Ріст головної героїні у порівнянні з першою книгою не дуже помітний. Я б навіть сказала, що Вільма деградує з кожною новою сторінкою. Її душевні метання між вірою у незрадливість коханого та його можливим залицянням до колишніх змушують перевіряти і свої думки. Можу допустити, що це зумовлено її неочікованою вагітністю. Другим за адекватністю у цьому театрі абсурду, після Амді, є Руне, медіум, який, хоч і дурить людям голову, непохитно вірить, що брехати іншим - не можна. Дуже зворушила історія кохання матері Руне, Елісе, та тітки Вільми, Рут.