Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Життя собаки -вовка
Читала цю повість у пʼятому чи шостому класі, читала без скорочень. Читала і плакала. Взагалі не можу читати книги про тварин, де йде опис знущання з них. А тут головний герой - тварина, напіввовк-напівсобака на прізвисько Біле Ікло. Тварина, що освоює з богами, тобто людьми, Північ Америки в далекі часи, коли всі шукали, як прокляті, золото. Історія непроста, читати цю книгу підліткам я б особисто заборонила. Як можна спокійно сприймати собачі бої чи смерті тварин, хай це навіть дикі вовки? Історія доволі реалістична й повчальна.
#
Вулиці Житомира
Це книга, яку розкупили, щойно вона зʼявилася з друку, хоча коштував цей довідник чимало. Шкодую, що не придбала його, хоча не раз тримала в руках і використовувала. Відомий краєзнавець Георгій Мокрицький зробив, здавалось, неможливе. Він підготував інформацію про історію всіх вулиць Житомира, яких нараховується не одна сотня. Підготував якісно, із світлинами. Наприклад, військкомат у Житомирі знаходиться на вулиці Монтана. Дехто необізнаний може подумати: «Як відомий француз Ів Монтан повʼязаний із Житомиром?» Хтось вирішить, що вулицю названо на честь штату Монтана.
#
Страх,як соціальна норма.
От вам, здається, невеличке оповідання, а воно таке зачіплює, що потім довго відходиш,наче від міцної кави. Азімов у «Сховищі» з неймовірною влучністю демонструє, як звичайна стурбованість перетворюється на соціальну параною. Коли всі навколо починають купувати бомбосховища, це вже не про безпеку, а про те, щоб не випасти з соціальних звʼязків .Знаймо правда ?
#
Як читати класиків
Семків намагається широкими мазками вмістити все писемне мистецтво світової літератури в одній книзі. Доступною для нас, смертних, мовою він несе, як Гермес, вогонь класики, що палахкотить крізь віки.
Книжка як маленька бібліотека, де все гармонійно систематизовано за: стилем, епохою, автором.
Автор веде нас, як турботлива мама, від легкого до складного.
Автор протягом книги намагається розмовляти з читачем, що розкриває ідею книги ще краще.
Підводячи підсумки: книга є хорошим путівником для зеленого читача, як гаубиця в монструозному світі літератури.
Шоколад
Мені подобається повільний текст, проте тут місцями хотілось більше непередбачуваності, менше підказок про те, як я маю почуватися. Віан у книзі для мене — не стільки героїня, скільки каталіст, і саме це цікаво. Вона просто існує як уміє і цього достатньо, щоб розхитати ціле містечко. Але інколи я ловила себе на думці, що роман занадто старанно захищає її від критики. Я люблю ширший спектр — коли добро й недосконалість стоять поруч. Мені кортіло порівняти текст із фільмом. У кіно є задимленість, недоговореність, кольори, які ніби тримають сюжет у напівтіні.
#
Сповідь Гоголя
Вій — це сповідь Гоголя в образі бурсака Хоми Брута перед панночкою-Україною.
Гоголь потаємно розповідає в повісті про свої переживання.
Хома Брут — зрадник, що зрікається своєї раціональної гідності вченого перед силою ірраціонального.
Панночка — символ нескореної козацької Січі, що, попри свою загибель, намагається відродитися і помститися своєму кривднику.
Вій — дзеркало, що висвітлює сірі коридори душі Хоми.
Смерть Хоми — це своєрідний акт філософського самогубства.
Повість наповнена символами, розкиданими по полях книги.
Історія Житомирщини
На історичному факультеті в нас був такий предмет «Історичне краєзнавство», де ми вивчали історію рідного краю. Подібні предмети є також у навчальних програмах студентів-туристів; свого часу подібні курси були у школі. Отож, поява посібника була на часі. Комплексно історію Житомирської області було описано наприкінці 1970-х років у серії «Історія міст і сіл. Житомирська область». З марксизмом-ленінізмом, цитатами класиків, ідеологічними кліше та застарілими даними. Власне, назвати рецензований посібник ідеальним теж не можна.
#
Реінкарнація давніх переказів
Гуляючи на природі — розглядаючи ліс, поля, гори, усю красу, яку дарувала нам матінка-земля, — ми рідко замислюємося над тим, що все довкола є її дітьми. Авторка пропонує зануритися в глибини минулого й віднайти загублені фрагменти памʼяті наших пращурів.
З енциклопедичною точністю вона реінкарнує давно зниклі усні перекази у своїй книжці.
Різноманіття істот, якими переповнені сторінки, захоплює.
Книга написана доступною мовою й залишає по собі легкий слід давніх подій, ніби подих історії, що торкається плеча.