Цю книгу я отримала в подарунок з рук доньки поета, Марії, на конкурсі «Віршована мелодія» у Боярці, у рік видання збірки. Вона стала першою в бібліотеці, - що потроху оформлюється в моєму домі, - з книжок, виданням яких опікуються діти українських письменників. Згодом з рук дітей та послідовників я отримаю книги Івана Корсака, а також від дружини і дочки – збірку, присвячену біографії і творчості Володимира Скуратовського.

Свого часу відкрив для себе творчість Макса Кідрука саме з цієї книжки. Хоч ідея про вплив на реальність через зміни події у минулому, що потім карається певною катастрофою не є новою (привіт «Life Is Strange» та «Брама Штейна»), у книзі вона подається через те, без чого ми не можемо жити – через сон, що мене і зацікавило. Але давайте по порядку.

Роман шикарний. Він не залишить байдужим нікого. Я, читаючи, не просто ковтала сторінки, а навіть не пам'ятаю, коли встигала їх гортати. В мене в гостях саме була мама, мама філолог, знає усю світову літературу. Я порадила їй цей роман. Повернувшись додому від мене, перш за все мама взяла в бібліотеці цей роман, аби дочитати.
Роман на всі часи і покоління, роман, який не ставить за мету відшукати читача чи заслужити його визнання. Це читач ще має піднятися до певних інтелектуальних вершин, аби оцінити цей текст.

"Панк 57" Пенелопи Дуглас – захопливий роман про дружбу, перше кохання та пошуки себе. Головні герої, Міша і Райан, познайомилися через листування і стали близькими, навіть не бачивши одне одного. Коли ж вони зустрічаються в реальному житті, їхні почуття таємно розвиваються серед складних переживань і викликів юності. Дуглас майстерно розкриває теми прийняття себе та подолання страхів, створюючи емоційний і напружений сюжет, що захоплює з перших сторінок.