You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Чи дрібна за змістом книга «Дрібним шрифтом»
Якщо вам хочеться прочитати щось легке і романтичне, то книга від Лорен Ашер чудово підійде.
Ця історія розпочинається із заповіту дідуся, який встиг підготувати для трьох онуків особливі завдання для отримання спадку.
«Дрібним шрифтом» - книга про наймолодшого брата, а далі нас ще чекатимуть дві книги про середнього і старшого братів.
Відгук на книгу: Ерік-Емманюель Шмітт "Оскар і рожева пані"
"Що мій син має знати про світ", Фредрік Бакман
Книга Фредріка Бакмана «Що мій син має знати про світ» — це глибока, емоційно насичена та вражаюча розповідь, в якій автор звертається до свого сина з порадами та життєвими уроками. На мою думку, це один з найкращих творів Бакмана, що поєднує філософські роздуми про життя, родину, любов і втрати з простотою і щирістю, яка відразу зачіпає за живе.
"Небратні", Макс Кідрук
Макс Кідрук відомий своєю здатністю створювати масштабні, емоційно напружені історії, які змушують читача не лише співпереживати героям, а й замислюватися над важливими суспільними питаннями. Його новий роман «Небратні» – це саме такий твір, що водночас є і жорстким поглядом на сучасну реальність, і роздумом про наше минуле, сьогодення та майбутнє.
"Привіт, це я", Ніна Е. Ґрьонтведт
Це була моя перша книга березня. Давно вже хотіла почитати, але склалось якось так.
Якщо чесно, я думала, що головною героїнею буде дівчина-підліток, яка розповідатиме про свої проблеми, але ні - тут у нас 10-річка. Та й проблеми в неї, відповідно, дитячі.
Отже, у сюжеті ми маємо Уду. У неї є подруга - Геллє. А ще сестра Ерле, котру називає Ерленд. А також у Геллє - брат Стіан. Дівчата його ненавидять і постійно дражнять. Але на кінці, хто б сумнівався, нам дадуть від ворогів до коханців.
«Панк 57» - підліткова книга з підтекстом…
Взялася до читання «Панк 57» від Пенелопи Дуглас тоді, коли про неї говорили всі. Начитавшись позитивних відгуків, я очікувала як мінімум щось, що варте уваги. І що ж отримала..?!
«Червона зима» - книга з японською душею
Ох і важкувато це було. Камікагарі, Аматерасу, кіцуне… і це тільки малий перелік всіх тих назв, які траплялися під час читання. Складнувато було їх вимовити, не те що запам‘ятати. На початку я дуже часто плуталася, тому окрема дяка автору за доданий словничок. До нього я час від часу поверталася під час читання.
Загалом японська міфологія для мене в новинку. Але читати було дуже цікаво. Початок у порівнянні з іншими творами видався мені дещо повільним, зате середина і завершення наповнені напруженими моментами.