Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Поза часом
Це збірка, у якій Кортасар знову доводить: час — лише зручна ілюзія. Щось на кшталт годинника, який ми заводимо, щоб не зійти з розуму. У цих оповіданнях автор підсовує миті, що виходять за межі передбачуваності. Кортасар пропонує персонажам ситуації, у яких звичне раптом перегинається. Слово позбавляється власного значення, погляд триває довше, ніж має право, а випадкова зустріч зсуває простір. Усе ніби те саме, але світ уже не тримається. Кожне оповідання — це мить накладання двох часових ліній, двох станів свідомості, двох можливостей. Кортасар не пояснює дивне.
Усі вогні — вогонь
Кортасар випробовує межі того, що називаємо реальністю. Оповідання поєднує одна особливість: вони відбуваються у двох реальностях одночасно. У тій, що ми бачимо, і в тій, де зароджується мотив. У “Усі вогні — вогонь” античний світ і сучасне місто переплітаються так, наче між ними немає століть. Ідеї збірки виростають із дрібниць — випадкового погляду, незначного руху. Кортасар показує, що людина майже ніколи не помічає, як її власні бажання створюють рельєф світу. І саме ці мікророзломи, а не гучні події, визначають усе подальше.
Гра в класики
“Гра в класики” поводиться з читачем як зі співучасником. Унікальність роману — у його конструкції. Це спосіб розширити межі того, що ми називаємо читанням. “Необов’язкові глави” не повторюють історію, а розсувають її. Завдяки цьому текст змінює форму залежно від шляху, який обирає читач. “Гра в класики” говорить про свободу без декларацій. Свобода тут — це можливість зібрати свій власний світ із фрагментів, розкиданих автором. Це право не погоджуватися з наративом і створювати новий, особистий. Кортасар створив текст, який неможливо прочитати однаково двічі.
Біографія українського ідеолога
Микола Міхновський був особистістю неординарною. Борець до кінця. Один з ідеологів українського самостійництва. Колоритна постать. Можна не поділяти його поглядів, але не можна не поважати його за мужність та безпринципність. Професор Федір Турченко підготував шикарну монографію про Миколу Міхновського, використавши напевно всі можливі джерела. Це дійсно солідне наукове видання. Не скажу, що процес читання був легким: інколи я перечитували той чи інший абзац. А так і має бути, коли мова йде не про наук-поп, а про серйозну науку.
#
Кінець світу по-українські
Дим… Забиті вікна, що нагадують карцери в’язниць. Де-не-де хтось визирає крізь шпарини барикад, що колись були оселями. Навколо — понівечені, брудні, напіврозкладені трупи тих, хто донедавна називав себе «людиною».
#
#
#
"Озеро спокою" Рейчел Кейн
"Я думала мій дім це фортеця, а виходить, що це найнебезпечніше місце на землі..." - інтригуючий початок рецензії на досить не звичний для мене жанр книги. Це перша частина 6-ти декадної історії, яка у повному обсязі, нажаль ще не перекладена українською, але думаю, що кожна нова книга буде не менш захопливою.
Журналістське розслідування
Книга, яку я дуже хотіла прочитати. Не лише тому, що цікавлюся Каддафі та історією. Це була перша книга цієї серії про політичних лідерів світу, на черзі Ататюрк, Франко, Кастро. Непогана ідея розповісти українському читачеві про диктаторів або просто неординарних особистостей. Тому безумовний плюс книги - зрозумілою мовою про відомого діяча. Каддафі дійсно став мені ближчим і зрозумілішим. Сподобалося, що автор не критикує його діяльність, а просто подає факти за роками. Як таких, у книзі й висновків нема.