Море захлеснуло, вирувало і пінилося, і хотілося, подібно герою книги, поплисти своїми силами, або на ялику по неспокійним хвилям. Але герой, хлопчисько, що виріс на морському узбережжі, не бажав усе своє життя прожити підмайстром свого дядька, і вирішив податися в сусіднє місто-порт, щоб найнятися юнгою і почати нове, захоплююче життя на морі, яке любив усім серцем.

На перший погляд, нова книга Дмитра Савченка є наскрізь неоднорідною і строкатою. Ще навіть до того, як починаєш читати, відчуття гармонії зникає і впадаєш у якийсь дисонанс, що затягує і не полишає до останніх сторінок. Такий ефект створює і сама назва – КИЇВ ХУНТА СІТІ (ці три слова з різних мов одразу налаштовують на несерйозний лад, створюють враження стьобу) , і художнє оформлення книги (здається, що такі візерунки і кольорова гамма краще б виглядали у поліграфії для кондитерської, але аж ніяк не на книзі про військову тематику).