«Кохання –п’ятий вершник Апокаліпсиса”
Мій топ цього року. Шикарна сімейна сага, гарно прописані герої, післявоєнна Америка – співіснування злиднів та тяжкої праці, занепаду міста та спадкового багатства і неробства.

Чи легко ви впускаєте в своє життя незнайомців? Чи близько підпускаєте до себе ? Чи впевнені ви, що вони ті за кого себе видають ?

Якщо хочете відпочити від чогось серйозного – вам у цю книгу. Легка, ненапружуюча, з елементами 'що за блін' історія дивної німецької сімейки. Отож, україночка, Зоя, як на мене дівчина дивненька, потрапляє в заможну німецьку родину доглядати за дитиною. А сімейка то непроста, а сімейка з прибабахами). Господарі: Зельда, дамочка вся з себе, Алєсандр, чоловік-чмоня, брат і сестра Зельди, які були забрані з дитбудинку сестрою, що отримала чималенький спадок від далекого дядечки, свекруха – Ханна, колишня акторка, бабця вся в образі і невинна дитина Курт.

''у нас із моск@лями різні стежки, бо наша йде до волі, а їхня - до рабства вічного''
''війна без розвідки, без відомостей про ворога-то бійка сліпого зі зрячим''
''От, хлопче, що таке, по-твоєму, кохання?
-Коли без людини жити не можеш.
А от і ні! Це коли з людиною жити хочеш !''