Книга дуже специфічна і дійсно, - вірно зазначено в анотації, - призначена в першу чергу (якщо не сказати виключно) чоловікам. Дуже брутальна мова, не менш брутальні подробиці перебування хлопців у казармі, взаємовідношень між рядовими та керівництвом. Словом, повне занурення в армійський побут. Стиль автора впізнаваний, не без іронії, самоіронії та відвертості (навіть там, де можна було б залишити деякі деталі осторонь). Однак в цьому і полягає авторський стиль, тому якщо ви зібралися читати, то просто будьте готові до цього.

За жанром це – філософсько –психологічна драма про останні дні Ісуса Христа на Землі, Його розп`яття та воскресіння.
Слухав цю драму в аудіоформаті у начитці Ади Миколаївни Роговцевої, у цьому теж була особлива магія, глибинна чуттєвість, неповторність, трагізм...
Всі відчуття неможливо передати в короткому дописі, краще переконатись на власному досвіді прочитання, сприйняття, співпереживання...

Твір дуже неоднозначний. Спочатку сюжет обіцяв цікавий розвиток, і перші сторінки були дуже оригінальними. Було враження, що це буде легка, весела та ненав'язлива оповідь. Однак в певний момент стало зрозуміло, що із жанром я помилилася, причому помилилася серйозно. Легка оповідь перетворилася на справжню антиутопію із жорстокістю, несправедливістю, вбивствами, насиллям, страшною та повільною смертю, пошуками вихода з ситуації та місця, з якого цього виходу просто немає. І, нарешті... Але ні, усі карти розкривати не буду. Автор заслуговує на те, щоб ви прочитали його творіння.