Частина І
Троя була вщент спалена греками. Після цієї події Енеєм, одним із героїв Троянської війни в літературі античності, була зібрана велика кількість чоловіків з Трої, з якими він вирішив пливти морем на зроблених човнах. Та не так все легко було, як гадалося, бо Еней впав у немилість до Зевсової дружини Юнони. Та прихильно ставилася до греків, а щодо головного героя:
«Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла К чортам, і щоб і дух не пах».

Пролог
Український селянин тридцятих років вісімнадцятого сторіччя був поневоленим вільнолюбним туром, якому нахабно накинули на міцну та дужу шию ярмо рабства і прагнули зробити з нього безвільного вола, а, він, здається, причаївся, вичікував, коли зможе проявити свою силу проти того, кого люто ненавидів.

Люди старші ще не забули, як, здається, зовсім недавно, воювали, міцно стискаючи у руці шаблюку, боролися за свою свободу, яку так несправедливо у них відібрали. Молодь же слухала ці оповідки і собі горіла бажанням податися туди, де є степ та воля.

Книга днів Марії

XXIII
Невзначай свої
Сталося це вже восени. Чіпка був у гарному гуморі цілий день: він співав, пораючись біля худоби і, хоча мав би втомитися, спочивати вночі не збирався, кудись пішов. Після того, як село лишилося йому за спиною, чоловік видав звук схожий на крик пугача і до нього зійшлася решта товариства: Матня, Лушня та Пацюк і ще п’ять якихось чоловіків. Знову вони йшли «на промисел». Одноголосно вирішили та постановили, що цієї ночі не пощастить Гершкові, якого вони і мають навідати.