Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

0
Нема оцінок

Пʼять апельсинових зерняток

Оповідання «Пʼять апельсинових зерняток» ставить більше запитань, аніж дає відповідей. Принаймні мені воно здалося незакінченим чи закінченим на найвищій ноті, несказанним. Інтригуюча назва. Неймовірна експозиція. Читаєш із завмиранням серця в очікуванні трилера… До речі, сам Конан Дойл поставив це оповідання на сьоме місце з дюжини найкращих про свого героя-слідчого. А це багато про що говорить.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Опіумні ломки, привиди Вайтчепела та британський снобізм

Більшість оглядачів продають цю книгу як «захопливе занурення в екзотичну Індію 1920-х». Але давайте дивитися правді в очі: це четверта книга серії, і якщо ви почнете знайомство з неї, то нічого не зрозумієте. Капітан Сем Віндем - не блискучий детектив на коні, а кінчений наркоман, який приїжджає в ашрам у глухому Ассамі, щоб злізти з опіуму. І поки його трусить від жорстокої ломки, він бачить людину, яку вважав мертвою з 1905 року, коли ще був зеленим копом у лондонському Іст-Енді.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Багаті теж плачуть, токсичні подружки та гламурні скелети

У центрі сюжету - ідеальна, до нудоти правильна лікарка з вищого світу Кейт, чию матір жорстоко вбивають. Поліція відверто розводить руками, чоловік поводиться як максимально мутний тип, а на горизонті раптово малюється колишня найкраща подруга Блер - авторка детективів із гострим язиком, любов'ю до алкоголю і купою власних тарганів. І поки копи жують соплі, Блер бере ініціативу у свої руки, паралельно витягуючи на світ божий тонни брудної білизни еліти Балтимора. Кейт тим часом починає отримувати моторошні анонімки. Звучить як непоганий сетап, еге ж?

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Крадіжка ідентичності

Я завжди думав, що творча криза або вигоряння - це найгірше, що може статися, але «Вполювати пересмішника» сучасного українського автора Кирила Поліщука підкинула мені нову люту фобію. Це не класичний кривавий нуар з калюжами крові, це дуже тонкий і напружений психологічний детектив про крадіжку ідей, інтелектуальної власності та, по суті, самої ідентичності.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Журналістка замість копа

Якщо твої друзі шукають драйвовий український детектив, де журналістське розслідування швидко переростає в смертельну гру, то «КВЕСТ. Американським слідом» Фари Набієвої - це їхня наступна зупинка. Порадь їм його! Це історія, де жага до хайпу і гучного матеріалу стикається з дуже небезпечною реальністю.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Шпигун

Наразі у нас книга в якій Ле Карре пише про реальне шпигунство - а це брудна, стрьомна і часто дуже невдячна робота.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

Жіноча солідарність

Сучасні детективи дедалі частіше поєднують напругу з іронією, але цей роман робить ставку ще ц на інше на жіночу солідарність як рушійну силу сюжету. І це той випадок, коли заявлена «похмуро-кумедна» тональність справді працює.  
У центрі історії троє жінок, яких навряд чи щось могло б обʼєднати за звичних обставин. Марина, яка пожертвувала карʼєрою заради сімʼї.
Лайла, що виграла в лотерею, але не стала щасливішою.

вподобати
0 користувачів вподобало.
2
Середня: 2 (2 оцінок)

Минуле .. травми..

Історії про травму минулого, яка повертається у найневдаліший момент, давно стали частиною сучасних книг детективів/трилерів. Дебютний роман Дженні Голландер намагається піти далі, не просто відтворити знайому схему , а зіграти на ненадійності памʼяті та субʼєктивності правди.  

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Відрізана рука

Ви колись пробували накивати п'ятами від неприємностей у важкому твідовому піджаку, коли навколо суцільний холодний бетон, а на хвості - абсолютно відбитий тип, забитий татухами від п'ят до маківки? Якщо ні, то ласкаво просимо у Вашингтон. Ден Браун знову кидає свого улюбленого професора Роберта Ленгдона в таку м'ясорубку, що аж зуби зводить.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Текст-галюцинація.

Знаєте це відчуття, коли випадково натрапляєте на старий, закинутий кінотеатр? Там уже давно не пахне попкорном - лише сирістю, відвологлим оксамитом, пилом і якоюсь невідворотною тугою за часами, яких Ви навіть не застали. От «Нехай усі уб'ють Констанс» Бредбері - це квиток саме на такий нічний сеанс. І на сусідньому кріслі, найімовірніше, сидітиме чийсь привид.

вподобати
0 користувачів вподобало.