
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Руїна
Історична монографія петербурзької дослідниці Тетяни Яковлєвої зʼявилася далекого 2003 року. Історики-професіонали знають цю дослідницю, яка підготувала напевно з десяток монографій про козацьку Україну, написаних з проукраїнської позиції, а тому й досі в перекладі на українську знаходимо її праці на книжковому ринку України. Що нового в пропонованій книзі? По-перше, історикиня прагне чи не вперше в історіографії охопити частину періоду Руїни з 1659 до 1667 років й детально його описати. По-друге, цікавими є висновки пані Тетяни.
Зорі дивляться вниз
У центрі історії — хлопець, який виростає під вагою чужих рішень і чужої жадібності. Кронін показує як юнак пробує втримати людяність у місці, де кожен день нагадує про крихкість життя. Немає прямолінійної боротьби «добра» і «зла». Тут сутичка між вигодою і прагненням зберегти себе. Тема відповідальності не подається як абстрактний принцип — вона в тому, як персонажі мовчать, ухвалюють дрібні рішення, уникають прямого погляду. Автор фіксує моменти, коли вибір робиться мимохідь, але змінює все.
Маленький принц–для всіх
«Маленький принц» – це книга для всіх вікових категорій, і щоразу, коли ви її перечитуєте, відкриваєте її зовсім по-іншому. Вона стала моєю власною «Римською імперією» – твором, до якого я постійно повертаюся.
Уперше ви читаєте її в шість років, побачивши на батьковій полиці. По-дитячому закохуєтеся в цю історію про маленького, дивовижного принца та його захопливі пригоди.
Знову беретеся за неї в підлітковому віці, вивчаючи іноземну мову, і знаходите в ній глибший зміст, по-своєму розуміючи її сюжет.
#
Фантазії письменниці або «Переслідування Аделіни»
Переслідування Аделіни — це коли авторка вирішила, що її маячня та фабули повинні стати світовим бестселером. Сюжет відсутній, стиль твору — записки дівчинки-підлітка, що мріє про секс. Головні персонажі гіпертрофовані і не мають нічого спільного з реальністю. Автопортрет головних героїв – медичний діагноз: пістолет, заправлений нарцисизмом, інфантильність вперемішку з психопатією, що неодноразово повторюється в сюжетній лінії. Стосовно еротичних сцен, яких напхано в сюжет, — як напхано головній героїні, — тільки підкреслює нікчемність даного твору.
Останній гетьман України
Талановито і цікаво написана книга, в якій постать гетьмана Скоропадського розкрито максимально повно, причому акцент зроблено не на його політичних уподобаннях, а на особистому житті. Наприклад, дехто може поцікавитися, чому гетьман був лисим. І автор дає відповідь на це питання. Відповідь, яка зможе здатися неординарною та трохи смішною. Перед нами постає звичайна людина, яка, втім, залишила яскравий слід в історії, і не лише українській. Звісно, що згадано і реформи керманича України, і його життя в еміграції. Стиль оповіді наближений до науково-популярного.
#
Поліна Кулакова "Дівчина, яку ми вбили..."
"Тепер ваша черга стрибати..."- цією тезою був початий та закінчений містичний роман української письменниці Поліни Кулакової. Якщо на початку цей вислів веселить, навіть створює враження легкого оповідання, то в кінці історії він вистрілює прямісінько в серце. Це було моє перше знайомство з творчістю авторки, з цікавості, як же виглядає українських літературний ринок детективів, читала книгу онлайн. "Проковтнула" її за два дні.
Дублінці
Джойс не прагне прикрасити місто чи своїх героїв. Навпаки, знімає з них будь-який шар приємного. Серед застою навіть маленьки жести — різкий погляд, нерішучий крок, необачне слово — стають драматичними. Місто ніби тримає персонажів, не даючи рухатись вперед. Проте в цих зупинених життях постійно тліє можливість зміни. Джойс дає побачити велич у дрібницях. Трагедія та прозріння можуть народитися там, де зазвичай проходять повз. Стиль автора нагадує повільний, але невідворотний рух туману.
