Рецензії та відгуки на книгу

У цій збірці казок представлено найвідоміші, де головними героями є тварини, зокрема «Пан Коцький», «Коза-Дереза», «Лисиця і Вовк». Дослідники літератури не дадуть мені збрехати, що це найдавніший шар казок, який свідчить про панування тотемізму в первісних людей, коли кожне племʼя мало певного звіра за символ і поклонялося йому. Тож кіт чи лисиця - то не просто тваринки, це представники якогось роду, що дружать чи ворогують між собою та ділять територію.

Збірка творів відомого житомирського письменника Євгена Концевича, із чудовим вступним словом не менш відомого Романа Корогодського. Читати Концевича складно. Я б порівняла його новели з творами Винниченка: лаконічні, змістовні, емоційні, які беруть за живе. Концевич часто пише реченнями-абзацами. Одне речення - про емоцію, про внутрішній розрив. Головна героїня новели «Вона йшла усміхнена…» прямує на пошту. Йде, усміхаючись, і люди думають, що вона щаслива. Але це істерична посмішка. Її коханий Михайло помер.

Ранній Тичина - ще навіть без натяку на «Трактор в полі», з його «Золотим гомоном», «О панно Інно!» та модерною поезією, і зрілий Тичина з поезією «Я утвєрждаюсь», що також є в цій збірці. Хоча більшість творів - то про природу, любов, історичну памʼять, з асонансами та алітераціями. Любовна лірика в Тичини є його візитівкою. Чи любить він панну Інну, чи її сестру? Однак це ще юне кохання, коли весь світ, здається, сповнений любові, коли ще не так важливо, кого любити, аби відчувати злет емоцій та швидке серцебиття.