Дія роману Надії Гуменюк «І дощ не змиє всі сліди» відбувається у невеличкому волинському селі Олянівка. Саме там стаються дивні, моторошні події, від яких дещо віє містикою. На місцевому цвинтарі знаходять повішеною сільську фельдшерку Лізу Яремко. Жінка знайшла свою смерть біля ще свіжої могили її єдиної донечки Ілони. Поліція, не надто переймаючись деталями, визнає цю смерть самогубством. Бо, на їх думку, це ж так очевидно: мати не витримує горя втрати дитини і вирішує припинити свої душевні муки. Але не все так просто.

«Приємно приїжджати туди, де на тебе чекають»
Для мене книга є вдалою, якщо вона не читається на рівних емоціях. «Твоя М.» - я періодично аж зубами скреготіла від історій двох М – ну як можна бути такими обмеженими!!! Пояснюю.

Сексуальне рабство. Насилля. Знущання. Втеча.
Ці чотири слова повністю описують п'яту частину відомого на весь світ циклу про Джейн та Мору від Тесс Ґеррітсен «Смертниці».
Дуже складна морально книжка.

В історії розповідається про те, що в морзі опиняється жива дівчина. Мора помічає це випадково і рятує дівчині життя, але та не дуже вдячна. Вона вбиває охоронця й бере у заручники працівників лікарні.