Для мене "Червоний записник" Нори Друк був про страх і сум самотньої старості. І про те, що на цю старість варто назбирати нефігову таку суму грошей, щоб у самотності було не так сумно Звучить як серйозна, важлива тема, правда ж? Але але але...

Нарешті це сталося! Я дочитала «Четверте крило» Ребекки Яррос! І це ПРОСТО ФАНТАСТИЧНИЙ… приклад вдалого маркетингу😅. Зовсім нещодавно про цю книгу кричали мало не з кожної праски, її наперебій вихваляли букблогери, як «фентезі, якого ми ніколи не читали». У перший день продажу «Четвертого крила» читачі штурмували магазини та розкуповували книги швидше ніж гарячі пироги. А видавець вміло підігрівав інтерес до новинки. «Четверте крило» купили навіть ті хто не планував. Я не планувала! Але купила і прочитала. Ледве-ледве, бо книга мені, на жаль, не сподобалася🥲.

Звернув увагу на пригодницький детектив для школярів тому, що стало цікаво, а як же пише Андрій Кокотюха для дітей, а не для дорослих. Раніше мав нагоду читати гостросюжетний роман «Вогняна зима» -про події "Революції Гідності", який належить перу цього автора. І ось тепер роман для дітей...

Розум та освіта, не поєднані з людською любов`ю, нічого не варті» - саме такого висновку доходить Чарлі Гордон, головний герой роману американського письменника Деніела Кіза «Квіти для Елджернона». Незважаючи на те, що роман є світовим бестселером, книга справила на мене дуже суперечливе і неоднозначне враження. То ж, просто поділюся власними думками, спостереженнями, висновками. Роман написано у формі щоденника, де Чарлі робить свої записи, доволі незграбно, із великою кількістю орфографічних та граматичних помилок.